Вір у себе, адже я в тебе вірю!
Віталія Лаговська: «Кожна зйомка – це не рандомні кадри, а побудований сценарій»
26 Квітня, 2024
Гелена Інюшева: «Приходячи до майстра, клієнт хоче не тільки отримати послугу, а й відчути себе особливим і бажаним»
26 Квітня, 2024
Підполковник запасу Владислав Кондратенко переміг власне внутрішнє пекло, яке практично зруйнувало його життя, та став кращою версією себе, а тепер допомагає іншим. Яким є сheckpoint на шляху до себе справжнього?
Склав ідеальний образ людини, якою хочу стати, почав планувати своє життя на день, тиждень, місяць, пів року, рік, три та п’ять. Я почав діяти, і згодом почались істотні зміни, які привели мене до того, яким я є зараз!
Владиславе, розкажіть про себе.
Родом я з Української Ялти. У дев’ятому класі тато запропонував мені піти до військового ліцею. Тобто армія для мене почалася в 14 років. Потім я вступив до Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка на факультет фінансів. Станом на 2014 рік проходив військову службу в Севастополі. Анексія Криму, вихід до Одеси, АТО, перші милиці… На момент широкомасштабного вторгнення викладав у Одеській військовій академії, але майже одразу пішов очолювати одну зі створених бойових військових частин Одеси. Закінчив службу підполковником узимку 2022/2023 як складний, жорсткий, але справедливий, яким, мабуть, і має бути бойовий офіцер. Позивний «Луна».
Чому Луна?
Тому що мене завжди видно наполовину, а я бачу майже все (посміхається).
Ви різко змінили своє життя, скинули 40 кілограмів. Що спонукало Вас до цього?
Весь час служби (до літа 2019) супроводжувався вживанням спиртного в чималих кількостях, особливо це посилилося після виходу з Криму. Останні п’ять років до того, як я перестав пити алкоголь, були для мене справжнім пеклом. У сім’ї все було жахливо, все дійшло до абсурду. Тими роками я себе зненавидів! Моє слово перестало мати ту вагу, яку мало колись, гроші зникли, але з’явилися борги, кар’єра пішла вниз, тобто я розумів, що життя вже майже закінчується і, окрім понтів, нічого не залишилось. Мене тримала в житті тільки думка про мого сина…
У липні 2019 року вночі до мене прийшла добряча «білочка» і не відпускала до обіду наступного дня. Того дня я твердо вирішив, що більше не вживаю спиртного, очистив організм від зеленого змія в спеціалізованому закладі. Грошей не було – тому в кредит. Виявилося, що з величезної юрби «друзів» я не був потрібен, окрім дружини, взагалі нікому! Через декілька місяців до мене дійшло, що я банкрут у всьому: у фінансах, у сім’ї, здоров’ї, зовнішньому вигляді, на службі – скрізь! Визнати це перед самим собою відверто було важливо, особливо те, що для мене стало очевидним: винна у всьому одна особа і це – я сам! Отже, і вирішувати це все тільки мені! Це був той checkpoint, після якого почалися зміни, бо почались конкретні дії.
Виникла така думка: «Чим я відрізняюсь від багатіїв? Ті самі руки, ноги і голова – отже, ці люди мислять зовсім по-іншому». Відтак я почав вивчати відомих мільярдерів і намагатися змінювати своє уявлення про світ. Склав ідеальний образ людини, якою хочу стати, почав планувати своє життя на день, тиждень, місяць, пів року, рік, три та п’ять. Я почав діяти, і згодом почались істотні зміни, які привели мене до того, яким я є зараз!
Додам, що потрібно змінювати і соціум, у якому ви перебували. Я його змінив так, що тепер у мене навіть інше місце проживання. Можу сказати, що це все дуже-дуже важко. Але потрібно прямувати, як криголам, до омріяного світу і постійно діяти. Щодня ставати – хоч трошки – кращим від «учорашнього себе», це має неймовірний накопичувальний ефект.
За підсумками пройдених метаморфоз – що виявилося складнішим: прийняти рішення про відмову від алкоголю чи не зупинитися і дійти до своєї мети?
Схуднення – це окремий процес; я ходив у спортзал, намагався бігати, щось робив, а ввечері з’їдав «відро пельменів» – виявилось, що це так не працює. Худнути треба за рахунок харчування; також доводити тіло до приємного оку вигляду треба за рахунок десятків літрів системного поту в спортзалі – й бажано з фахівцем! На схуднення в мене пішло два роки, з яких ефективні були останні три місяці, коли поруч опинилася компетентна людина.
Можна пройти подібний шлях самостійно, чи робота з таким наставником, як Ви, дасть більше гарантій на успіх? І що означає Ваша знаменита фраза «Вір у себе, адже я в тебе вірю»?
Звісно, цей шлях можна пройти самотужки, я ж це зміг. Після звільнення я не міг сидіти без діла – ми з товаришем стали співзасновниками ветеранської громадської організації, головою якої я є й тепер, і почали безкоштовно допомагати побратимам. Виявилося, що я гарно впливаю на людей, а проблеми майже у всіх такі ж самі, які були в мене. Це стало поштовхом для створення власного бренду, я підготував методику з позбавлення від алкогольної залежності, з фінансової грамотності та щодо зовнішнього вигляду. Написав три гайди щодо покрокових дій. Досвід показує, що вони ефективні, звісно, не так, як робота особисто зі мною, але ефективні! Я тішуся й отримую величезні емоції від позитивних результатів людей, яким допомагаю. На мою думку, все, що потрібно для вирішення будь-якої ситуації, – це віра в себе, а я вірю в людей. Так у мене народилась фраза «Вір у себе, адже я в тебе вірю»! Повторюсь: у мене не вірив ніхто, окрім дружини, але я всім довів (головне – собі), що можливо все.
