Олександра Мороз: «Усі люди однаково важливі від народження»

Надія Курилюк-Делчева: «Завжди отримувала задоволення від роботи з дітьми»
4 Січня, 2024
Алла Мороз: «Обличчя – відображення душі»
4 Січня, 2024

Олександра – дуже освічена та затребувана психологиня. Крім психологічної має ще декілька освіт, невпинно продовжує набувати нових знань і вміє бачити людину цілісно, з різних боків. Від початку війни фахівчиня провела більше 2000 консультацій, а в грудні 2023 року створила Центр психологічного здоров’я, куди відбирає найкращих профі, аби допомогти якомога більшій кількості українців. Олександра Мороз застосовує в роботі методи інтегративної психотерапії. Ми розпитали психологиню про найважливіше з її досвіду.

Будь-яка людська поведінка має сенс у певному контексті

Олександро, які основні принципи Ви застосовуєте у своїй роботі? Скільки часу зазвичай треба психологу, щоби навчити людину допомагати собі самій? 

Передусім спираюсь на те, що всі люди однаково важливі від народження, та на те, що будь-яка людська поведінка має сенс у певному контексті. Для мене це про максимальне прийняття та визнання людиною її історії. 

Щодо часу – це глибоко індивідуально. У кожного – свій термін, залежно від зовнішніх умов (наявність допомоги, можливість відпочити), фізіологічного стану (здоров’я, аналізи) та психологічних аспектів (образи на близьку людину, самооцінка, очікування, критика). 

Перші зміни вже точно відчутні за два-три місяці щотижневої терапії.

Зміни, які ведуть до кардинальної перебудови всього життя, – за рік. «Швидке знеболююче» може заглушити біль, але не загоїть рану.

Як саме Ви визначаєте кращих для роботи у своєму психологічному центрі? 

Відбір психологів у моєму центрі проходить у декілька етапів: анкета, зустріч для взаєморозуміння щодо соціальної сфери, аналіз спілкування та спільних цінностей. Наступний етап – глибока зустріч, де я вивчаю методи роботи, освіту психолога, і важливо, щоб вони мали сотні годин особистої терапії й додаткову освіту. Під час інтерв’ю обговорюю приклади кейсів та запитую, як би реагував психолог і які б застосовував методи. Також обов’язково питаю про особистий досвід, аби переконатися, що людина усвідомлює свою власну «біль / травму» і не буде переносити на клієнтів своє бачення. Я прагну, щоб у центрі не просто надавали консультації, а щоб була глибинна психотерапія.

Як саме Вам вдається налаштувати взаємодію тіла, розуму та психіки людини, щоб ця людина почала любити себе, розуміти й коригувати негативні впливи поганих прикладів у своєму житті?

Я підтримую ідею про те, що людина цілісна і її неможливо ділити на частини. Психіка впливає на «фізику» і навпаки. Отже, сприймати людину треба комплексно, через тіло, розум і психіку. Наприклад, декілька років тому я створила неймовірний освітній проєкт «Я є», в якому жінки вивчають можливості свого тіла, сексуальність через тілесні практики, розум – я навчаю емоційного інтелекту. І ось так пазл за пазлом кожна збирає себе та картину свого життя.

«Швидке знеболююче» може заглушити біль, але не загоїть рану

Якими є типові запити у взаєминах у Ваших клієнтів? 

Майже всі можна розділити на три групи.

Перша – зламана комунікація, але за умови бажання та зусиль кожного з партнерів можна створити гарні майбутні стосунки.

Друга – у одного чи двох партнерів є дитяча травматизація (це ДУЖЕ часта історія – 70%). 

Ну а третя група – це коли хтось із партнерів створює фізичне або емоційне насильство.

Чи доводилося Вам перед початком роботи психологинею вирішувати проблеми, пов’язані з власним дитинством?

Звісно. У соціумі поширена невірна думка: «Психологи не мають проблем, а якщо мають, то вони погані психологи». Психологи, як і всі, стикаються з «нинішніми неможливостями». Тому важливо, щоб вони регулярно проходили власну психотерапію, включаючи розгляд власних питань з дитинства. 

Цінність психотерапії полягає не в тому, щоби позбавити вас проблем: це нереально. А в тому, щоб навчити жити з ними та долати їх.

Ви – мати маленької дівчинки. Чи змінило материнство Вас та Ваш підхід до терапії?

Донька подарувала мені неповторний досвід і кардинально змінила світогляд. Навчила бути дорослою та усвідомленою. Але початок материнства був найскладнішим періодом у моєму житті. Незважаючи на легку вагітність та ідеальні пологи за правилами Мішеля Одена, я рік страждала на післяпологову депресію. За підтримки чоловіка та завдяки психотерапії вдалося подолати це.

Саме тому я приділяю в навчанні та в роботі багато уваги мамам: знаю, як складно там, за кадром, особливо в еру успішного успіху та суперкласного материнства в соцмережах. Я створюю навчальні проєкти саме для них. 

Я не вірю в кризу трьох років, але вірю в те, що є емоційні вікові потреби дитини. І якщо батьки їх не задовольняють, дитина намагається «навчити» батьків це робити.

Для мене неймовірне щастя, коли клієнтка пише, що нарешті дитина її не бісить тощо, бо я уявляю щасливу сім’ю, цю дитину, потім її майбутнє та майбутнє її дітей. І тут як у доміно – допоможи одній мамі, і світ у подальшому зміниться.