Марина Чугуєвська: «У Парижі кожен округ – окремий світ»
МАНІКЮР ПІСЛЯ САЛОНУ: як помилки догляду руйнують результат і що з цим робити
6 Березня, 2026
Ірина Халім: «Я поруч із тими, хто прагне налаштувати систему»
6 Березня, 2026
Франція… Вона завжди починається з легкого запаморочення: сяяння вогнів на Ейфелевій вежі, шелест осіннього листя на Монмартрі, смак еспресо з видом на Сену. Ми гадаємо, що знаємо Францію – з фільмів, з книжок, з мрій. Але є ті, хто цю країну не просто відвідує, – вони її обирають, проживають, стають її частиною. Марина Чугуєвська саме така: вже дванадцять років Франція – її щоденність, її натхнення, її дім. Пройшовши шлях від юриста-міжнародника до гіда, Марина відчиняє двері в справжню Францію – ту, що ховається за межами туристичних буклетів, від вишуканої, майже аристократичної стриманості Страсбурга до сонячного, трохи зухвалого Марселя, від затишного, гастрономічно щедрого Ліона, який Марина називає своїм найулюбленішим містом, до вітряних, пронизливо красивих берегів Нормандії, де колись народжувалися полотна імпресіоністів
Франція – це мистецтво жити для себе і для душі
Ви вже багато років живете у Франції. Що в цій країні досі Вас надихає і щоразу відкривається по-новому?
Я живу у Франції більше 12 років, навчалася тут на юриста-міжнародника, працювала в міжнародних організаціях, уже п’ять років працюю гідом, могла б уже звикнути тут до всього. Але я все ще відкриваю для себе цю країну.
Мене досі надихає її інтелектуальність. Тут люди дискутують про все: про політику, культуру, сенси.
А ще я вчуся у французів жити в моменті, мені імпонує їх відома філософія «мистецтво жити». Вони живуть не напоказ, не для інших, а для себе і для душі.
Франція дуже багатогранна, кожен регіон – особливий, і в цьому є магія, цим вона зачаровує.
У своїх екскурсіях Ви показуєте Францію очима місцевих жителів. Які деталі або історії найчастіше стають для гостей несподіваним відкриттям?
Найчастіше гостей дивує у Франції глибина. Багато хто приїжджає з картинкою з фільмів – легкість, романтика, естетика. Або з медіа – мігранти, страйки і політична нестабільність. Але за цією картинкою слід роздивитись контекст.
За кожною незрозумілою для іноземця ситуацією – століття формування менталітету, цінностей і принципів у місцевих жителів. І саме історія й контекст дають пояснення та глибину розуміння.
Як змінюється сприйняття міста, коли людина подорожує з гідом, а не самостійно? У чому, на Вашу думку, цінність такого досвіду?
Самостійна подорож – це завжди про свободу відкриттів. Але подорож із гідом – це інший рівень занурення, це про глибину і структуру. Місто перестає бути набором локацій для фото в соцмережах і стає живою історією.
Крім того, гід – це фільтр досвіду. За декілька годин людина отримує концентрат знань, який самостійно довелося б збирати роками.
Що для Вас особисто означає бути гідом? Це більше про знання, про емоцію чи про зв’язок з людьми?
Знання – це база. Без неї неможливо. Емоція – це те, що запам’ятовується. Але саме контакт створює магію.
Я не люблю шаблонні екскурсії. Для мене важливо, щоб це був діалог, а не лекція. Для мене екскурсія – це не про те, щоб запам’ятати дати чи імена. Це про те, щоб місто стало зрозумілішим. Бути гідом для мене – це бути провідником, допомогти побачити країну з точки зору місцевих жителів. Це про міст між культурами. Але ще важливіше – залишити після себе відчуття, що світ трохи ширший, ніж здавався до цього. Це про те, щоб у людини всередині «склалася картинка», коли місто стає логічним і живим.
Франція для мене – то не лише Париж. Я встигла пожити у чотирьох регіонах та більш ніж п’яти містах цієї країни. І для мене Франція – це строгий і водночас витончений Страсбург, це гастрономічний і дуже самодостатній Ліон – моє найулюбленіше і найкомфортніше місто. Це сонячний, контрастний, іноді різкий, але неймовірно живий Марсель. Це розкішне Лазурове узбережжя, сувора Бретань та заряджені особливою силою алебастрові береги Нормандії з неймовірної краси краєвидами та милими містечками, які надихали колись художників-імпресіоністів.
Саме тому я люблю туристам показувати не лише Париж, а й регіони на своїх екскурсіях та в організованих мною турах. Бо вважаю, що Францію треба досліджувати глибше, аби зрозуміти й полюбити.
