Марино, Ви знайшли себе як письменниця, розкажіть нам трішки про свій шлях.
Я дуже творча, але серйозно у собі це розвивати розпочала нещодавно. З дитинства знала, що стану лікарем. Пішовши цим шляхом, здобула неймовірну цінність, але в один момент збагнула, що мені цього замало, так склалось, що я не вмію займатись чимось одним. Тому в студентські роки почала додатково працювати фотографом, щоб реалізовувати накопичену творчість і мати додатковий дохід, фотографія є в моєму житті й досі. А далі бажання розвиватись і пізнавати себе, укупі з системною роботою над собою, відкрили для мене нову дорогу в письменництво. Тут я реалізовую свою унікальність, почуваюсь легко та сяю. А ще мені щиро хочеться збагачувати культуру України і нести її далі у світ, над цим і працюю.
Це вагомий крок. Можливо, було щось, що стало рушійною силою для таких кардинальних змін? І з чого Ви почали свою нову кар’єру?
В один з переломних моментів я усвідомила, що живу наче не своє життя. Усе було моє, а мене там не було. Усередині завжди були шалені амбіції та характер такий, що я себе не зраджую, тому обрала волю й за підтримки рідних людей свою течію створювала собі сама.
Моє життя багате на переломні моменти, бо я не люблю стояти на місці. Я обираю себе, а не соціальний комфорт, кажу викликам життя «так». Це круто, коли тебе схвалюють чи, навпаки, «підказують як краще», та якщо жити, опираючись на інших, можна втратити саму себе.
У письменництві почала з поезії, бо тоді всередині було багато несказаного; пишучи вірші, я росла внутрішньо, в них є весь мій шлях і вкладена душа. Я ціную час і не люблю пустих розмов, тому надаю творам власні глибокі сенси, для того щоб шукаючі читачі знаходили в моїх словах відповіді. Далі пішла в напрямку написання пісень і, вже відчувши в собі силу, сказала: я – митець, моя творчість робить мене щасливою; а від стану наповнення – почала писати також і прозу.
Де Ви берете натхнення та ідеї? Що Вас, навпаки, зупиняє?
З усього! Мені подобається цей світ, завжди легко приймаю його виклики і пропозиції, якщо вони не суперечать моїм поглядам і відгукуються серцем. Моє натхнення заряджають подорожі, дуже люблю дорогу і рух, та саму подорож сприймаю не як розвагу, а як особистісний розвиток. Завжди привожу потік шаленої енергії, яку реалізовую і в роботі, а коли стою на місці, то наче порожнію й гублю те, що маю. В одній з таких подорожей народилась моя дитяча книга «Чому зорі сяють?», яку я нині готую до друку. Повернувшись із Португалії, я тиждень писала, не відволікаючись ні на що інше. А надалі вже допрацьовувала свої думки. Книга вийшла глибокою, і це точно буде щось нове в сучасній дитячій літературі. Саме зараз ми ілюструємо книгу.
В одній з таких подорожей народилась моя дитяча книга «Чому зорі сяють?», яку я нині готую до друку. Повернувшись із Португалії, я тиждень писала, не відволікаючись ні на що інше. А надалі вже допрацьовувала свої думки. Книга вийшла глибокою, і це точно буде щось нове в сучасній дитячій літературі. Саме зараз ми ілюструємо книгу.
Як Вам вдається з такою легкістю рухатись уперед до цілі, не втрачаючи віру? Адже у Вас було багато моментів, які могли зламати?
Раніше мені здавалось, що я маю досягти такого рівня, коли буду впевненою в кожному своєму виборі, але життя навчило іншого, набагато кращого – прийняття. Так, часом зовнішнє не відповідає внутрішнім бажанням, а список планів нагадує, скільки ще потрібно докласти праці, щоби бути там, де себе відчуваю. Але в такі моменти я приймаю себе будь-якою, роблю те, що люблю, і спокійно продовжую йти своїм шляхом.
Я не боюся переломних моментів, адже ріст потребує змін, а всі ми знаємо, що будь-яка трансформація і народження нового, природно, проходять через біль.
Чи маєте Ви особисту ідею або місію, коли створюєте художні рядки, рими, вислови? Розкажіть нам про свої плани на найближче майбутнє. Чи побачимо ми друкований збірник від Марини Сулими?
Я маю місію – через свою творчість несу у світ любов, бо впевнена, що залюбити неможливо, можливо лише недолюбити. Хочу, щоб, читаючи мої майбутні книги, люди менше боялись і більше любили. Бо для мене – де є страх, там немає любові, а де є любов – страх нестрашний.
У найближчих планах – випустити у світ книгу «Чому зорі сяють?» та продовжувати цей напрям, уже маю нові ідеї, працюю над новою книгою. Нині для мене це особливо близько. Також у майбутньому планую писати і в інших напрямах. Збірка моїх віршів вийде обов’язково, коли я відчую, що для неї настав час.
Cookie | Duration | Description |
---|---|---|
cookielawinfo-checbox-analytics | 11 months | This cookie is set by GDPR Cookie Consent plugin. The cookie is used to store the user consent for the cookies in the category "Analytics". |
cookielawinfo-checbox-functional | 11 months | The cookie is set by GDPR cookie consent to record the user consent for the cookies in the category "Functional". |
cookielawinfo-checbox-others | 11 months | This cookie is set by GDPR Cookie Consent plugin. The cookie is used to store the user consent for the cookies in the category "Other. |
cookielawinfo-checkbox-necessary | 11 months | This cookie is set by GDPR Cookie Consent plugin. The cookies is used to store the user consent for the cookies in the category "Necessary". |
cookielawinfo-checkbox-performance | 11 months | This cookie is set by GDPR Cookie Consent plugin. The cookie is used to store the user consent for the cookies in the category "Performance". |
viewed_cookie_policy | 11 months | The cookie is set by the GDPR Cookie Consent plugin and is used to store whether or not user has consented to the use of cookies. It does not store any personal data. |