Юлія Мальована: «Якщо ти комусь допомагаєш – добро повернеться»

Дар’я Орлова: nail-мистецтво без кордонів
30 Квітня, 2025
Юлія Митюхіна: «Краса не має віку – тільки стан душі»
30 Квітня, 2025

У невролога Юлії – особливий професійний «нерв», який не дозволяє зупинитися на півдорозі. Фахівчиню формувала не лише медична династія, а й власний досвід болю, чергувань у реанімації, материнства та сміливих життєвих рішень. Для неї медицина – це більше ніж просто знання: це витримка, емпатія та відповідальність.

Юлія допомагає пацієнтам зцілювати не лише нервову систему, а й довіру до лікаря

Юліє, у Вас у родині сильна медична лінія: Ваша мама – військовий лікар, бабуся була акушеркою. Спочатку Ви отримали освіту медсестри, потім – лікаря-невролога. Працюючи медсестрою в реанімації, Ви стикалися зі складними випадками. Чи були моменти, які стали для Вас переломними у виборі майбутнього шляху в медицині?

Так, звісно!

У реанімаційному відділенні були нічні чергування, коли я зрозуміла, що медсестра – це найважча робота. Медсестри завжди у русі, й у них завжди включений мозок. Працюючи по 12 годин поспіль, не маєш часу присісти і перекусити, постійно все маєш контролювати та робити, ще й записувати. Дивлячись на своїх рідних, які працювали та працюють медиками, я зрозуміла точно одне: «Світ не без добрих людей» і коли ти комусь допомагаєш, знай, що добро повернеться.

Неврологія мені була цікава ще з 9 класу, коли в мене з’явилися головні болі, котрі тільки посилювалися з роками. У яких неврологів і де я тільки не була (від наших лікарів до ізраїльських клінік) – усі мене садили на антидепресанти і казали, що після народження дитини це минеться. На жаль, замало вивчити одну книжку чи 100 книг і все знати, скільки б ми не читали та не досліджували, завжди «король буде голим».

Ви працюєте в кількох клініках. З якими проблемами найчастіше звертаються нині до невролога? З Вашого досвіду, які тенденції насторожують? Як подбати про ЦНС і опорно-рухову систему під час тяжких випробувань війни?

Нині найчастіше звертаються з болем у спині, приблизно на такому ж рівні головний біль, рідше – з оніміннями кінцівок та перепадами тиску. Насторожує те, що багато лікарів призначають «прокапатися» та «проколотися» різними недоказовими препаратами, тоді як потрібно хоча б оглянути пацієнта. Насторожує, що лікарі зупиняються на досягнутому та не розвиваються далі. Адже медицина – це наука, в якій більше запитань, аніж відповідей. 

Подбати про ЦНС – це набір звичок, що сприяють нормальній роботі нервової системи. Ось декілька ключових аспектів: збалансоване харчування, регулярна фізична активність, контроль стресу, достатній сон, відмова від шкідливих звичок, профілактика хронічних захворювань, підтримка психоемоційного здоров’я. Ці аспекти не лише допомагають підтримувати здоров’я нервової системи, а й знижують ризик розвитку різних неврологічних захворювань, таких як інсульт, деменція, депресія, хвороба Паркінсона тощо.

Що стосується опорно-рухового апарату: особисто я та мої пацієнти використовуємо міопресуру як основу для профілактики чи вже лікування захворювань, які виникають через слабку скелетну мускулатуру. Але обов’язково має бути фізична активність і самого пацієнта.

Міопресура – це процедура, під час якої реабілітолог застосовує певні техніки, тобто силу, що продавлює тригерні точки та фіброзні утворення і м’які тканини навколо них, відповідно зміцнюючи цим скелетну мускулатуру, котра є основою лікування сколіозу та інших хвороб.

Ви завжди на зв’язку з пацієнтами. Що для Вас означає цей зв’язок? Чи були випадки, коли Ваші поради або підтримка докорінно змінювали життя людей?

Постійний зв’язок з пацієнтами – це насамперед для мене змога допомогти або направити, куди потрібно. Я згадую себе під час больового синдрому – сама тільки фраза: «Я завжди на зв’язку» давала впевненість у тому, що є хтось, кому не байдуже до твого болю.

Або, наприклад, я багато пацієнтів для уточнення чи деталізації захворювання відправляю на дообстеження та додаткові аналізи. То навіщо людині повторно приходити на прийом, якщо я можу відкоригувати дозування препарату в одному повідомленні?!

На жаль, є й ті, хто далеко не в безпечному місці/місті, і для них цінне це повідомлення про дозування ліків. Тому давайте будемо одне в одного «на відстані смс».

Як Вам вдається підтримувати високий темп роботи та зберігати енергію для приватного життя, для маленької донечки? Які родинні ритуали приносять Вам найбільше радості?

Коли в мене запитують: «Як ти усе встигаєш?», я відповідаю: «Куди?», бо нічогісінько не встигаю. Знаєте, є люди які живуть за графіком? От я з тих людей, які летять, аби вписатися в той графік. 

Обов’язково з донечкою перед сном робимо розтяг м’язів, це, мабуть, і є найулюбленіший ритуал за день, коли ми разом робимо те, що любимо.

Обов’язково я беру день серед тижня, коли малеча в садочку, для особистих справ, таких як міопресура, стрейчинг, зустрічі з подругами.

Як розлучення змінило Ваші погляди на життя та виховання доньки? Що стало для Вас найбільшою підтримкою в цей період?

Розлучення дало мені можливість стати тою, ким я зараз є. Насамперед оточіть себе людьми, які вас люблять, у мене це батьки та брат.

Ось декілька рядків, які б я хотіла сказати кожній дівчині:

  1. Потрібно народжувати стільки дітей, скільки можна тягнути самотужки. Навіть коли одружена. Скільки б вас не переконували чи обіцяли допомогти, навколо дитини будуються тільки ВАШІ плани.
  2. З провиною нічого не зробиш, навіть якщо це 100% правильне рішення.