Юліє, у Вас у родині сильна медична лінія: Ваша мама – військовий лікар, бабуся була акушеркою. Спочатку Ви отримали освіту медсестри, потім – лікаря-невролога. Працюючи медсестрою в реанімації, Ви стикалися зі складними випадками. Чи були моменти, які стали для Вас переломними у виборі майбутнього шляху в медицині?
Так, звісно!
У реанімаційному відділенні були нічні чергування, коли я зрозуміла, що медсестра – це найважча робота. Медсестри завжди у русі, й у них завжди включений мозок. Працюючи по 12 годин поспіль, не маєш часу присісти і перекусити, постійно все маєш контролювати та робити, ще й записувати. Дивлячись на своїх рідних, які працювали та працюють медиками, я зрозуміла точно одне: «Світ не без добрих людей» і коли ти комусь допомагаєш, знай, що добро повернеться.
Неврологія мені була цікава ще з 9 класу, коли в мене з’явилися головні болі, котрі тільки посилювалися з роками. У яких неврологів і де я тільки не була (від наших лікарів до ізраїльських клінік) – усі мене садили на антидепресанти і казали, що після народження дитини це минеться. На жаль, замало вивчити одну книжку чи 100 книг і все знати, скільки б ми не читали та не досліджували, завжди «король буде голим».
Ви працюєте в кількох клініках. З якими проблемами найчастіше звертаються нині до невролога? З Вашого досвіду, які тенденції насторожують? Як подбати про ЦНС і опорно-рухову систему під час тяжких випробувань війни?
Нині найчастіше звертаються з болем у спині, приблизно на такому ж рівні головний біль, рідше – з оніміннями кінцівок та перепадами тиску. Насторожує те, що багато лікарів призначають «прокапатися» та «проколотися» різними недоказовими препаратами, тоді як потрібно хоча б оглянути пацієнта. Насторожує, що лікарі зупиняються на досягнутому та не розвиваються далі. Адже медицина – це наука, в якій більше запитань, аніж відповідей.
Подбати про ЦНС – це набір звичок, що сприяють нормальній роботі нервової системи. Ось декілька ключових аспектів: збалансоване харчування, регулярна фізична активність, контроль стресу, достатній сон, відмова від шкідливих звичок, профілактика хронічних захворювань, підтримка психоемоційного здоров’я. Ці аспекти не лише допомагають підтримувати здоров’я нервової системи, а й знижують ризик розвитку різних неврологічних захворювань, таких як інсульт, деменція, депресія, хвороба Паркінсона тощо.
Що стосується опорно-рухового апарату: особисто я та мої пацієнти використовуємо міопресуру як основу для профілактики чи вже лікування захворювань, які виникають через слабку скелетну мускулатуру. Але обов’язково має бути фізична активність і самого пацієнта.
Міопресура – це процедура, під час якої реабілітолог застосовує певні техніки, тобто силу, що продавлює тригерні точки та фіброзні утворення і м’які тканини навколо них, відповідно зміцнюючи цим скелетну мускулатуру, котра є основою лікування сколіозу та інших хвороб.
Ви завжди на зв’язку з пацієнтами. Що для Вас означає цей зв’язок? Чи були випадки, коли Ваші поради або підтримка докорінно змінювали життя людей?
Постійний зв’язок з пацієнтами – це насамперед для мене змога допомогти або направити, куди потрібно. Я згадую себе під час больового синдрому – сама тільки фраза: «Я завжди на зв’язку» давала впевненість у тому, що є хтось, кому не байдуже до твого болю.
Або, наприклад, я багато пацієнтів для уточнення чи деталізації захворювання відправляю на дообстеження та додаткові аналізи. То навіщо людині повторно приходити на прийом, якщо я можу відкоригувати дозування препарату в одному повідомленні?!
На жаль, є й ті, хто далеко не в безпечному місці/місті, і для них цінне це повідомлення про дозування ліків. Тому давайте будемо одне в одного «на відстані смс».
Як Вам вдається підтримувати високий темп роботи та зберігати енергію для приватного життя, для маленької донечки? Які родинні ритуали приносять Вам найбільше радості?
Коли в мене запитують: «Як ти усе встигаєш?», я відповідаю: «Куди?», бо нічогісінько не встигаю. Знаєте, є люди які живуть за графіком? От я з тих людей, які летять, аби вписатися в той графік.
Обов’язково з донечкою перед сном робимо розтяг м’язів, це, мабуть, і є найулюбленіший ритуал за день, коли ми разом робимо те, що любимо.
Обов’язково я беру день серед тижня, коли малеча в садочку, для особистих справ, таких як міопресура, стрейчинг, зустрічі з подругами.
Як розлучення змінило Ваші погляди на життя та виховання доньки? Що стало для Вас найбільшою підтримкою в цей період?
Розлучення дало мені можливість стати тою, ким я зараз є. Насамперед оточіть себе людьми, які вас люблять, у мене це батьки та брат.
Ось декілька рядків, які б я хотіла сказати кожній дівчині:
Cookie | Duration | Description |
---|---|---|
cookielawinfo-checbox-analytics | 11 months | This cookie is set by GDPR Cookie Consent plugin. The cookie is used to store the user consent for the cookies in the category "Analytics". |
cookielawinfo-checbox-functional | 11 months | The cookie is set by GDPR cookie consent to record the user consent for the cookies in the category "Functional". |
cookielawinfo-checbox-others | 11 months | This cookie is set by GDPR Cookie Consent plugin. The cookie is used to store the user consent for the cookies in the category "Other. |
cookielawinfo-checkbox-necessary | 11 months | This cookie is set by GDPR Cookie Consent plugin. The cookies is used to store the user consent for the cookies in the category "Necessary". |
cookielawinfo-checkbox-performance | 11 months | This cookie is set by GDPR Cookie Consent plugin. The cookie is used to store the user consent for the cookies in the category "Performance". |
viewed_cookie_policy | 11 months | The cookie is set by the GDPR Cookie Consent plugin and is used to store whether or not user has consented to the use of cookies. It does not store any personal data. |