Яріка: «Я не те, що маю, – я те, що створюю»
Ріна Степанова: «Моє завдання – перетворити внутрішні бар’єри на ресурс для змін»
4 Травня, 2025
Юлія Олійник: «Бути собою – це найбільша сміливість. Особливо коли починаєш усе з нуля»
5 Травня, 2025
Яріка – надзвичайно креативна особистість, котра вміє перетворювати страхи на досягнення. Колишня сценаристка в Україні, вона ризикнула покинути знайомий світ і почати все з нуля в Німеччині – без знання мови та без корисних знайомств. Усього за кілька років Яріка виросла до артдиректорки, відкривши власну агенцію, що працює з особистими брендами. Нині прагне принести на європейський ринок український креатив, сповнений емоцій, глибини та сміливості, і створити студію, де бренди перетворюватимуться на живі історії. Українка впевнена, що справжня унікальність не ховається за масками трендів – вона в тому, щоб бути собою і показувати це світу
Яріко, Ви майстер трансформації. Були сценаристкою в Україні, а потім почали писати кращий креативний сценарій для власного життя – з постійними змінами, непередбачуваністю та надшвидким розвитком. Обрали творчість і свободу замість стабільності. У Німеччині швидко піднялися до артдиректорки. Як Ви впоралися з тиском і відповідальністю на цьому шляху? Що допомагає, коли страшно?
Коли починаєш усе з нуля в чужій країні – без мови, без знайомств, без звичних опор – страх стає постійним попутником. Але мені завжди було важливо відчувати, що я жива. А життя – це рух, зміни, ризики. Це не завжди красиво.
Цей період був для мене переломним. Я багато чого втрачала: зовнішній статус, стабільність, відчуття контролю… В один момент я обнулилась. І це було боляче. Але саме тоді прийшло глибоке усвідомлення: я не те, що маю, – я те, що створюю.
У моменти невідомості я трималась за одне: я завжди можу щось створити. І поки інші чекали ідеальних умов, я починала з того, що мала. Маленьке відео. Один пост. Один новий контакт. Кожен мій крок був не про безстрашність, а про вибір не зрадити собі.
Я не ховалася від страху – я його слухала. І переводила в дію.
Яким Ви бачите майбутнє своєї креативної агенції в Німеччині? Яку ідею хочете донести європейському ринку?
Зараз я на шляху до відкриття власної студії в Німеччині. І що мене вразило – тут, у моєму місті, майже немає людей, які працюють так глибоко і творчо з особистими брендами, як ми це робимо в Україні.
Європейський ринок дуже структурований, але іноді в ньому бракує живості. Я хочу познайомити його з нашим українським креативом – сміливим, емоційним, з глибиною. Показати, що можна інакше.
Мрію створити студію, яка буде не про дизайн, а про трансформацію. Де кожен бренд – це жива історія, де творчість – це не про картинку, а про вплив.
Ви говорите про силу особистого бренду як інструменту самореалізації та впевнені, що харизма продає більше, ніж ідеальність. Як Ви допомагаєте своїм клієнтам розкривати харизму через бренд? Як, на Вашу думку, людині знайти свою унікальність у світі трендів і стандартів?
Щоб допомогти людині розкрити її харизму, я не нав’язую ролей, я слухаю. Бо за словами «хочу продажів» часто стоїть «хочу бути собою і бути почутою». У моїй роботі клієнти часто вперше дозволяють собі показати справжність: хтось – силу, хтось – уразливість, хтось – навіть свою темну сторону.
І це працює. Бо саме справжність притягує. Люди втомилися від ідеальності. Ми хочемо живого контакту.
Щоб знайти свою унікальність, треба не підлаштовуватись під тренди, а поставити собі питання: «А хто я без усіх цих шаблонів?»
Коли ви з цим з’єднаєтесь – бренд стає не маскою, а голосом. І це найсильніша позиція у світі, де всі хочуть бути схожими одне на одного.
Ви працюєте з креативом та емоціями. Яка історія створення власного бренду для клієнта найбільше Вас надихнула?
Був період, коли до мене приходили люди на межі великої трансформації. Вони ще самі цього не розуміли, але я відчувала: у них щось зміниться – ось-ось!
Пам’ятаю клієнтку, яка боялася записувати сториз, ділитися собою. Їй здавалося, що родичі не зрозуміють, аудиторія не прийме. І просила просто продажі, але за цим стояло бажання проявитися.
Ми працювали глибоко. Вона прийшла на наставництво, і я допомогла їй показати себе справжню. Вона виконувала мої «провокаційні» завдання: говорити в камеру на вулиці, брати інтерв’ю в незнайомців, знімати контент у незвичних місцях.
Через кілька місяців вона зібрала своє комʼюніті, знайшла голос і притягнула до себе однодумців.
Я вірю: найкращий спосіб вийти на новий рівень – зробити те, чого найбільше боїшся. Зазвичай саме там починається свобода.
Ви змінили своє ім’я як символ переродження. Що стало головним тригером для цього кроку?
Зміна імені була не імпульсом, а точкою правди. Я відчула, що стара версія себе вже тісна. І не просто змінила сферу, країну чи роботу – я вийшла на новий рівень внутрішньої свободи.
Цитата: Найкращий спосіб вийти на новий рівень – зробити те, чого найбільше боїшся. Зазвичай саме там починається свобода
