Віра Алмазова: «Конкуренція може бути лише з самою собою»

Сучасна УКРАЇНСЬКА ЖІНКА: СЕРЦЕ, ЩО ТРИМАЄ НЕБО
28 Серпня, 2025

Її ім’я звучить серед найуспішніших та найяскравіших жінок країни. Вона – фіналістка Національного конкурсу «Королева України 2017», володарка титулу Queen of Ukraine Global та титулу «Міс Бікіні», медійна особа, авторка колонки, натхненниця й стильна амбасадорка сучасної жіночності. Але за блиском глянцю – глибина: Віра знається на психології, захоплюється живописом, барабанами, плаванням і володіє мистецтвом бути собою. Ми поговорили з нею про стиль, натхнення, «Діва-енергію» та внутрішню чесність, яка, здається, і є її справжньою короною

Хочу написати книгу і здійснити кругосвітню мандрівку

Віро, Ви учасниця Національного конкурсу краси й таланту «Королева України 2017», увійшли до Топ-6 суперфіналісток та є володаркою титулу «КУ Global», фігуруєте у рейтингах найкрасивіших і найуспішніших жінок України. Що найцінніше отримали Ви з цих регалій не як модель, а як жінка?

Те, що конкурувати з жінками є припустимим тільки на конкурсах, де конкуренція проходить за взаємною згодою. Така конкуренція має свідомий характер, і кожен розуміє, що відбувається і заради чого. А у звичайному житті для самодостатньої пані це робити недоречно, тому що жінка має підтримувати жінку. У повсякденні конкуренція може бути лише з самою собою, а саме старої версії себе і нової.

Ви часто надихаєте своїх підписниць світлинами із заходів і концертів у Києві. Яким для Вас є ідеальний вечір – камерна галерея чи гучний, стадіонний концерт?

Я буваю на різноманітних заходах, отже, у кожному є свій настрій. Головне – бути там, де тобі добре.

Ви говорили, що живопис, мистецтво – то важлива частина Вашого життя. Якби могли «пожити» всередині картини улюбленого художника, яку б Ви обрали – і чому?

Мабуть, ніяку. Тому що деякі твори, котрі чіпляють твою емоцію, не завжди про щось позитивне чи радісне. Особливо якщо знаєш, у який період життя митця написана картина. Іноді, знаючи це, навіть і не насмілишся вторгнутись у твори, тільки лише спостерігати сторонньо. Картина – це про щось особисте, і вона має особисті кордони.

Під час знайомства треба більше слухати, ніж говорити

Чи завжди Ви вміли вибудовувати свої особисті кордони – чи цього довелося навчатись?

Це притаманно мені від народження, і спочатку я відстоювала свої кордони інтуїтивно й не завжди екологічно. Потім вже стала цікавитися темою, а психологією я взагалі захоплююсь багато років і тепер є дипломованим спеціалістом у цій області.

Передусім треба з’ясувати, що для вас є кордонами, які кордони були вже порушені. Кордони особистого простору існують різні, наприклад є емоційні, матеріальні, ментальні, фізичні тощо.

Ще треба з’ясувати, чим для вас є норма, бо, можливо, кордони порушені, а ви навіть не здогадуєтесь про це, тому що норма також змінилась і ви лише інтуїтивно відчуваєте дискомфорт.

Потім над цим треба працювати. Звичайно зі спеціалістом це буде швидше й ефективніше.

Ви граєте на барабанах – дуже незвичне і яскраве хобі для дівчини! Які емоції Ви проживаєте за установкою?

Це для мене як медитація. Забуваю про все. Це відчуття ритму наче вводить у трансцендентний стан спокою та відчуття спливання часу. На жаль, через щільність графіка і різноманітність моїх інтересів бракує часу для того, щоби перейти на більш високий рівень. Барабани – більш як хобі й задоволення.

Ви завжди виглядаєте бездоганно. Як Ви ставитеся до таких жертв заради краси, як хірургічні втручання? За чи проти?

Я виглядаю бездоганно тому, що доглядаю за собою і багато приділяю уваги як зовнішності, так і внутрішньому стану. Якщо тіло потребує пластики, я ставлюся до цього спокійно. Головне – щоб естетичний смак людини не підвів у цьому питанні і втручання були інтегровані дуже природно в загальній картині зовнішності.

Ви активна мрійниця, перетворюєте мрії на цілі та досягаєте їх. Чи маєте мрію «нездійсненну», але все одно приємну?

Так, я хочу написати книгу і здійснити кругосвітню мандрівку.

Жінка має підтримувати жінку

Про що має бути книга Віри Алмазової?

Щось психологічне, але легке для усвідомлення, без навантаження термінами. Виключно про досвід. У мене немає бажання когось повчати як жити та нав’язувати якісь рекомендації. Я лише можу поділитись досвідом. Людина сама обирає, чи хоче вона інтегрувати мої кроки у своє життя, чи ні. Можливо, додам пару технік для самопізнання. Але це все згодом, наразі – інші цілі.

Ви вивчаєте психологію. Які риси особистості найбільше приваблюють Вас у людях? Чи трапляється так, що Ви одразу «відчуваєте» людину при знайомстві?

Я взагалі «відпустила» в собі психолога. Одне можу сказати: під час знайомства треба більше слухати, ніж говорити.

Як Ви справляєтеся з моментами, коли натхнення зовсім немає? Чи маєте свій «ритуал повернення до себе»?

Так, є, і складається він з трьох етапів:

  1. Зробити паузу, дати собі час. Я залишаюсь удома, бо домівка – це найбезпечніше місце для кожного з нас. 
  2. Поділитися станом зі своїм близьким оточенням. Моє коло – лише рідні люди. Це діти і близька подруга. Вони мене дуже підтримують. Знайти кожній емоції своє місце.
  3. Продовжити жити життя. Почати з первинних потреб. Повернутися до спорту, смачної їжі, виїхати на природу до води, відчути тіло (масаж), відрегулювати режим сну, якщо він зруйнований, дозволити собі веселощі й подарунки.