Вероніко, Ваша дебютна пісня «Мама» пронизана любов’ю. Що для Вас означає зв’язок з мамою і як вона вплинула на Вас як на людину та артистку?
«Мама» для мене не просто музичний твір, це щире зізнання в любові й подяка найріднішій у житті людині. З нею в нас особливий зв’язок – це безумовна любов, підтримка та розуміння, які я відчувала від неї впродовж усього життя.
Мама завжди вірила в мене – навіть тоді, коли я сумнівалася в собі. Вона навчила мене ніколи не здаватися, бути сильною, але водночас залишатися щирою й чутливою.
Ви розказали, що без підтримки чоловіка не наважилися б реалізувати свою мрію про музичну кар’єру. Які його слова, що надихнули Вас, були вирішальними?
Мій чоловік завжди вірив у мене, навіть тоді, коли я сама в себе не вірила, коли мої мрії здавалися занадто далекими й нереальними. Він ніколи не сумнівався й завжди говорив: «У тебе обов’язково все вийде».
Одного разу він сказав мені фразу, яка змінила моє ставлення до власних страхів і невпевненості: «У світі немає нічого неможливого, якщо є бажання. Якщо ти справді хочеш, можливе абсолютно все. Краще зробити все, що можеш, аби потім не шкодувати про втрачені можливості, ніж жити з жалем, що навіть не спробувала».
Ці його слова глибоко запали мені в серце. Він завжди вірив, що мої пісні звучатимуть не лише для нього, а й для багатьох людей. І навіть зараз він каже, що слухатиме їх завжди – і вранці, і ввечері. Його любов, підтримка й віра стали для мене рушійною силою на шляху до мрії. Завдяки йому я повірила: можу зробити те, про що завжди мріяла.
Як Ви познайомилися з чоловіком, з яким потім побралися? Ви одразу зрозуміли, що це – Ваша людина?
Ми познайомилися багато років тому через спільних друзів.
Дуже довго ми були просто друзями. Нас об’єднувала справжня, щира дружба без жодних очікувань чи прихованих намірів. Ми могли бути собою – без масок, без страхів, без бажання видаватися кращими, ніж є насправді.
Я часто жартувала й говорила йому: «Комусь дістанеться неймовірний чоловік!» Навіть уявити не могла, що цей чоловік стане моїм. Ми ніколи не зустрічалися в традиційному розумінні цього слова, не проходили етап побачень. Ми просто були разом як друзі, підтримували одне одного, розділяли радощі та труднощі.
Але в якийсь момент усе змінилося. Ми почали відчувати щось глибше. Це сталося так природно, ніби ми завжди були призначені одне для одного, просто треба було дозріти до цього усвідомлення.
Чи зрозуміла я одразу, що це моя людина? Мабуть, ні. Але з кожним днем я все більше переконувалася, що з ним легко, спокійно й надійно. Він був тією людиною, з якою я могла бути собою без жодних масок чи страху. Він бачив мене справжньою й продовжував любити.
Це було відчуття дому – місця, де тобі затишно й куди хочеться повертатися знову і знову. І тоді я зрозуміла: це не просто мій найкращий друг, це моя людина на все життя.
Ви проводите дуже багато часу разом з чоловіком, навіть працюєте разом. Як вам вдається не втрачати романтику, залишаючись партнерами у всьому? Чи були моменти, коли вам обом було важко знайти компроміс, і як ви з цим упоралися?
Так, ми проводимо разом дуже багато часу – і вдома, і на роботі. Ми не тільки подружжя, а й партнери у всьому. Мені часто кажуть, що це складно, але для нас це природний спосіб життя. Наші стосунки побудовані на дружбі, глибокій повазі та підтримці, що допомагає зберігати гармонію навіть у найнапруженіші моменти.
Щодо романтики – ми вважаємо, що її не треба шукати спеціально. Вона – в простих речах: у ранковій каві, яку він приносить мені в ліжко, у спільних прогулянках з нашими собаками, в підтримці, коли я хвилююся перед важливими моментами. Ми вчимося щодня цінувати одне одного навіть у буденних ситуаціях.
Звісно, були моменти, коли знаходити компроміс було важко. У кожного з нас є свої погляди, амбіції та ідеї, особливо в роботі. Але ми домовилися ще на початку стосунків: завжди будемо розмовляти й обговорювати все, навіть коли щось здається дрібницею. Ми намагаємося не накопичувати образи й уникати конфліктів.
Головне правило для нас – це повага. Ми ніколи не підвищуємо голос одне на одного й не кидаємося словами, про які потім доведеться шкодувати. Ми шукаємо рішення разом як команда, бо знаємо: найважливіше – це зберегти нашу єдність і підтримку. Разом ми сильніші, ніж кожен окремо.
Ваша історія – це шлях від невпевненості до здійснення мрії. Як ваша пара переживала етапи, коли щось не вдавалося, наприклад, коли ви разом долали фінансові труднощі? І що Ви радите іншим у подібних ситуаціях?
Як і всі пари, ми проходили через різні етапи, включаючи непрості, коли здавалося, що обставини сильніші за нас. Були часи, коли ми стикалися з фінансовими труднощами, сумнівами й страхами перед майбутнім.
Але навіть у найважчі моменти ми залишалися командою. Ми домовилися, що труднощі – це не те, що може нас роз’єднати, а те, що зробить нас сильнішими, якщо ми будемо підтримувати одне одного. Ми завжди говорили: «Головне – що ми разом, усе інше – тимчасове».
ЩО НАМ ДОПОМОГЛО:
Відкритий діалог. Ми завжди чесно обговорювали свої страхи та плани. Це давало нам змогу не накопичувати негатив.
Підтримка мрій одне одного. Навіть коли здавалося, що щось не вдається, ми не припиняли вірити в наші спільні цілі. Коли я сумнівалась у своїх силах, мій чоловік підтримував мене й нагадував, чому я почала цей шлях.
Маленькі кроки. Ми ніколи не чекали дива, а робили маленькі, але впевнені кроки вперед, незважаючи на труднощі.
ЩО Я РАДЖУ ІНШИМ:
Не звинувачувати одне одного. Труднощі – це не провина когось одного. Ви разом, і саме в єдності ваша сила.
Спільні цілі. Навіть якщо ситуація здається безнадійною, знайдіть спільну мету й працюйте над нею разом.
Цінуйте підтримку. Інколи навіть просте «я з тобою» важить більше за тисячу рішень.
Ми переконані: коли є любов, повага й віра одне в одного, жодні труднощі не можуть розбити справжню пару. Труднощі минають, а любов і підтримка залишаються назавжди.
Чи є у Вас особливі традиції чи ритуали, які дають змогу «перезавантажити» стосунки, коли Ви обидва втомлені чи напружені?
Ми ніколи не втомлюємося від наших стосунків, тому що нам справді подобається бути разом. Нам комфортно й радісно проводити час удвох – будь-де й будь-коли. Ми із задоволенням їздимо разом на відпочинок, до родичів, до друзів, на шопінг, і навіть у гараж я іноді із задоволенням приїжджаю до чоловіка.
У нас немає такого, щоб стосунки набридали чи з’являлося бажання відпочити одне від одного. Якщо ми й хочемо втекти – то лише від людей, шуму та метушні. У такі моменти ми вирушаємо на двотижневий відпочинок у місця, де тільки ми удвох, де можна насолодитися тишею й природою без наших песиків. Це наш спосіб відновити сили й перезавантажитися.
А коли буденність усе ж таки трохи накриває після напружених днів на роботі, у нас є своєрідний ритуал: мій чоловік тікає в гараж, а я – на шопінг. Увечері ми зустрічаємося вдома, я показую йому все, що купила, а він із захопленням розповідає, що робив весь день у гаражі. Це наш спосіб знайти баланс і підтримувати легкість у стосунках. Навіть такі прості моменти наповнюють наше життя теплом і любов’ю.
Чи є момент, який став символом Вашого кохання і який Ви пам’ятатимете завжди?
Я завжди пам’ятатиму, як ми дружили з моїм чоловіком і як довго я вважала його просто найкращим другом, навіть не підозрюючи, що він давно кохав мене. І коли я говорила жартуючи: «Ти будеш таким чудовим чоловіком і батьком, комусь дуже пощастить стати твоєю дружиною», він ці слова терпіти не міг. Його це навіть трохи дратувало, бо в його серці завжди була я. А я тоді й подумати не могла, що сказане мною стосуватиметься мене. Що це я стану тією дружиною, якій настільки пощастить мати його поруч – цю неймовірну золоту людину, яка стала моєю підтримкою, коханням і сім’єю.
Ви згадували, що прямо говорите чоловікові про свої бажання, навіть стосовно подарунків. Як ця відвертість змінила ваші стосунки? Які цілі або мрії Ви ще хотіли б реалізувати разом з чоловіком?
Наші стосунки стали спокійнішими й гармонійнішими, коли ми почали відкрито говорити про свої бажання, навіть стосовно подарунків. Мій чоловік більше не переживає, чи вгадає з вибором, а я завжди отримую те, про що мріяла. Це зняло зайву напругу й зробило наші свята набагато приємнішими та безтурботнішими.
Ми більше не граємо у «Вгадай, що я хочу», а просто даруємо одне одному щастя – у найпростіших і найважливіших речах. Це маленьке правило дуже зміцнило нашу сім’ю й зробило наше життя ще більш гармонійним.
Насправді у нас із чоловіком дуже багато мрій, але ми звикли називати їх цілями, бо щиро віримо: все задумане обов’язково здійсниться. Для нас мрії – це не щось далеке й недосяжне, а конкретні плани, над якими ми працюємо разом щодня.
Ми завжди підтримуємо одне одного у всьому, тому впевнені, що кожна наша спільна мета – це лише питання часу, праці та віри в успіх. А коли ми їх досягнемо, обов’язково поділимося з вами цією історією.
Photo: Анна Бондаренко @anet.bond
MUA: Ірина Сич @ira.mua
Cookie | Duration | Description |
---|---|---|
cookielawinfo-checbox-analytics | 11 months | This cookie is set by GDPR Cookie Consent plugin. The cookie is used to store the user consent for the cookies in the category "Analytics". |
cookielawinfo-checbox-functional | 11 months | The cookie is set by GDPR cookie consent to record the user consent for the cookies in the category "Functional". |
cookielawinfo-checbox-others | 11 months | This cookie is set by GDPR Cookie Consent plugin. The cookie is used to store the user consent for the cookies in the category "Other. |
cookielawinfo-checkbox-necessary | 11 months | This cookie is set by GDPR Cookie Consent plugin. The cookies is used to store the user consent for the cookies in the category "Necessary". |
cookielawinfo-checkbox-performance | 11 months | This cookie is set by GDPR Cookie Consent plugin. The cookie is used to store the user consent for the cookies in the category "Performance". |
viewed_cookie_policy | 11 months | The cookie is set by the GDPR Cookie Consent plugin and is used to store whether or not user has consented to the use of cookies. It does not store any personal data. |