Подорожі часто змінюють наше бачення світу. Як для Вас особисто вони стали не тільки пригодою, а й способом допомагати іншим відкривати самих себе заново?

Я не можу сказати, що подорожі та міграція кардинально змінили моє бачення світу, – швидше вони його розширили. Таїланд, Аргентина, Бразилія… кожна країна не відкривала щось нове, а підсвічувала те, що вже є в мені.

Часто чую: «У тебе там так класно, бо це інша країна». Але справа не в місці – я створюю навколо себе життя, котре хочу проживати. Подорожі навчили мене спиратися на саму себе й підсвітили, що відчуття дому – це стан усередині, який я ношу з собою, а не лише адреса на мапі.

І тепер саме це я передаю людям – допомагаю побачити, що точка опори не десь зовні, а всередині них.

Ви пройшли шлях підприємниці й тепер працюєте як коуч. Які внутрішні уроки цього шляху Ви вважаєте найціннішими і які з них нині передаєте людям?

Мій шлях навчив мене не чекати ідеальних умов, а створювати їх. Рухатися навіть тоді, коли немає жодних гарантій. Але водночас я завжди підкреслюю: віра – це не відрив від реальності. Можна нескінченно вірити у свою ідею, але якщо людям це непотрібно – вони просто не будуть за неї платити.

Найстійкіші проєкти народжуються там, де сходяться три речі: те, що ти любиш, те, що вмієш, і те, за що люди справді готові платити. І коли ця точка перетину знайдена – робота стає ресурсною, а труднощі не ламають, а загартовують.

Саме це я передаю людям – внутрішню опору та ясний погляд на реальність.