MARSIK: Хейт має бути в кожного артиста
МОВЧАННЯ ЯК ЮРИДИЧНА ПОМИЛКА: коли потрібно говорити, а коли – ні
30 Квітня, 2026
Світлана Ковальчук: ЯК ОБРАТИ «СВОЇ» ПРИКРАСИ
30 Квітня, 2026
MARSIK починав з блоґу про будні залізниці, а нині збирає мільйони переглядів як співак і впевнено заходить у музику з власним стилем – легким, іронічним і впізнаваним.
У співпраці з саундпродюсерами та авторами MARSIK створює треки, що народжуються швидко, але чіпляють надовго. Його пісні – про флірт, самоіронію і справжні емоції, а новий творчий вектор уже має свою фішку: історії, в яких важливо називати імена головних героїнь.
Творчість дає йому змогу бути різним і не ховати свої емоції.
Ми дізнались у блоґера та співака про іронію кохання, силу аудиторії та шлях із потяга на сцену
Моя фішка – пісні, пов’язані з іменами дівчат
Marsik, Ваш останній трек «Незалежна мала» вже став вірусним. Відкрийте секрет «незалежної малої»: це ідеал, реальна дівчина чи збірний образ? Це радше іронія над сучасними стосунками чи щире зізнання в почуттях?
Це про реальну дівчину, яка хоче себе показати незалежною, але водночас мріє, щоб чоловік для неї зірочку з неба дістав.
І через свою гордість робить усе сама.
На мою думку, це більше іронія над сучасними стосунками, а для когось – зізнання в почуттях.
Як проходила робота з авторкою слів EYRA – чи було взаєморозуміння з півслова?
З Ейрою ми одразу спіймали вайб. Вона мене запросила до столиці на зустріч і запропонувала дві пісні: «Марина» та «Незалежна мала». У неї були лише двійко рядків з пісні, а вже на студії ми доробили пісню за пару годин. Та паралельно я співпрацював з саундпродюсером ALESSON, який за цей час уже і зробив аранжування пісні. Він дуже молодий і талановитий, співпрацює з багатьма українськими артистами, такими як «Півострови», Клавдія Петрівна. Останні пісні Клавдії – це його робота. Мені дуже подобається працювати з молодими талановитими музикантами.
На сцені я трохи скромніший
У Ваших треках «Тупо закоханий», «Марина», а тепер і «Незалежна мала» багато про почуття – завжди з гумором і нестандартною подачею. Чи залишиться це Вашою основною темою і в майбутньому?
Насамперед я хочу і веселити людей, і одночасно давати свій вайб. Ще я для себе вирішив, що мої майбутні пісні будуть пов’язані з іменами дівчат. Це буде моєю фішкою. Готую зараз пісню про Світлану.
Ви блоґер і артист водночас. Ви завжди хотіли це поєднати? Що Вас найбільше дратує в сучасній блоґерській культурі – хейт? Наскільки для Вас важлива думка аудиторії – Ви під неї підлаштовуєтесь чи гнете свою лінію?
Як то кажуть, одне іншому не заважає. Бути медійним та з уже своєю аудиторією, писати та співати пісні краще, бо вже в тебе ж своя підтримка – твоїх людей.
Раніше я дуже специфічно ставився до думки оточуючих, але зараз слухаю і пропускаю повз себе. Хейт має бути в кожного артиста. Коментарі завжди читаю, даю достойну відповідь та дуже вдячний за рекомендації.
Підтримка для артиста дуже важлива, фан-клуб робить великі справи, підтримуючи, та розповсюджує інформацію. За це дуже вдячний.
Який Ви у звичайному житті – дуже відрізняєтесь від образу, який бачать підписники та глядачі?
Я такий як є. На сцені, звісно, трохи скромніший, але я над цим працюю. Мої пісні мене розкривають як творчу людину, котрою я можу бути. Дають змогу трошки подуркувати, позагравати з дівчатами. Але треба для себе точно зрозуміти свої думки та як подати себе для публіки.
Що стало для Вас точкою відліку в блоґерстві – той момент, коли Ви вирішили почати? І чи вірили тоді, що це може перерости у щось більше?
З самого дитинства я дуже полюбляв поїзди, полюбляв подорожувати на них. Та від ролі в мене була мрія працювати на залізничному транспорті машиністом потяга. Я навчався спочатку в залізничному коледжі, потім в універі, і так склалося, що я потрапив до студентського загону провідників пасажирських вагонів. Працював провідником, на той час ще у Дніпрі.
Десь через рік мене підвищили та відправили до столиці в українську залізничну швидкісну компанію стюардом у швидкісних потягах. Тоді я почав вести свій блоґ, знімати різні прикольні відео для себе. І це все переросло в повноцінне блоґерство, де я поєднував особисте життя та залізницю.
