Катерина Волоткович: між законом і життям

Сучасна польська мова
25 Червня, 2025
Аліса Сулейманова: «Не шукайте ідеального плану, дійте вже зараз із тих ресурсів, які у вас є»
25 Червня, 2025

Юридична практика Катерини Волоткович – на межі права й людської вразливості

Вона бачила історії про шлюб і розлучення, переїзд, утрату будинку, початок нового життя. А ще – про довіру. У своїй професійній діяльності та в рамках організації United Women Катерина підтримує жінок, які пережили втрату, втечу, емоційний надрив. Її робота – не лише про закони, а й про тишу, в якій людина вперше відчуває: я не сама

ЦЕ ІНТЕРВ’Ю – ПРО СИЛУ ЛЮДЯНОСТІ, ПРО СОРОМ ЗА СЕРЙОЗНИМ ОБЛИЧЧЯМ, ПРО ПРАВОВУ ОПОРУ В ТОЙ ЧАС, КОЛИ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО ҐРУНТУ ПІД НОГАМИ БІЛЬШЕ НЕМАЄ

Що для Вас означає – бути юристкою, яка працює з людьми в момент їхньої найвищої емоційності: коли йдеться про кохання, родину, переїзд?

Для мене це насамперед – велика довіра. Люди звертаються, коли їхнє життя змінюється – часом болісно, часом радісно, часом дуже непередбачувано. Я відчуваю відповідальність не лише за юридичний результат, а й за те, щоб дати людині опору, показати, що у правовому полі теж є безпека і порядок. У благодійній роботі в United Women я це бачу ще гостріше – коли допомагаємо жінкам, які рятували дітей, залишали все позаду і тепер вибудовують нове життя.

 

З якими емоціями найчастіше Ви стикаєтесь у своїй роботі? І які з них найскладніше розпізнати за серйозними обличчями клієнтів?

Найчастіше це страх, розгубленість, провина (особливо у справах, пов’язаних з розлученням чи переїздом), а ще – величезна надія. Найскладніше розпізнати сором. Багато хто боїться зізнатись, що не розуміє документів, що не знає своїх прав, що зробив помилки. Тут важливо мати тонке відчуття межі – не знецінити, не «повчати», а підставити плече.

 

Чи доводиться Вам більше переконувати людей у силі закону, чи навпаки – в тому, що життя не завжди є за чіткими правилами?

Обидва завдання, постійно. Я пояснюю, що закон є інструментом – і дуже потужним. Але життя – це завжди більше. У роботі з біженками через United Women це особливо відчувається: не всі норми одразу «підходять» до реальних життєвих ситуацій. Тому ми шукаємо не тільки формальні рішення, а й людські.

 

Яким Ви бачите ідеального юриста в нову епоху? Це більше про сертифікати – чи про людяність?

Сертифікати – це фундамент. Але в нову епоху, коли світ швидко змінюється, а люди постійно у кризах – перемагає людяність. Юрист має бути не тільки експертом, а й людиною, яка вміє слухати, розуміти контекст, не судити. Для жінок-біженок, з якими я працюю, інколи важливіше почути: «Ти не сама. Ми знайдемо вихід», – а вже після цього отримати юридичний алгоритм.

 

Чи є у Вас внутрішній принцип, який ніколи не зраджуєте у своїй практиці – навіть якщо ситуація нестандартна або складна?

Так. Мій принцип – діяти тільки так, щоб клієнт міг спокійно подивитися собі у вічі завтра. Я не працюю там, де потрібно обійти закон, маніпулювати чи грати на темних емоціях. Це особливо важливо в моїй роботі в United Women: ми даємо жінкам силу відновитись і йти чесно і стійко. І я хочу, щоб моя правова допомога теж будувала таку опору.