Маргарита Власова, психологиня-консультантка, викладачка курсів «Психологія сексуальності» та «Сімейна психологія» в Академії психології Поліни Савенко PSY-ART

Особисті кордони: де встановлюються, як захищаються?
Аби краще зрозуміти, де встановлюються особисті кордони і як їх захистити, треба зрозуміти, що це. А це ті межі (у вигляді правил і умов), котрі показують іншим людям, як з нами можна поводитися, а як зась, що стосовно нас є прийнятним, а що – ні. Ми самі визначаємо і показуємо ці правила іншим, але буває так, що з різних причин – може, через відсутність навички, а може, через страх того, що нас не будуть любити чи поважати, – ми не озвучуємо свої кордони та не захищаємо їх.

Як можна зрозуміти, що у вас проблеми з особистими кордонами?
Проблеми напевно є, якщо:
♦ ви не вмієте відмовляти;
♦ ви часто відчуваєте себе використовуваним/ною чи жертвою;
♦ вам важко казати «ні»;
♦ ви багато підлаштовуєтеся під інших;
♦ ви віддаєте забагато особистого часу іншим.

Як установити свої особисті кордони?
Спочатку треба зрозуміти, де у вас ці кордони. Поставте собі наступні запитання:
♦ Як зі мною можна спілкуватися, а як – ні? Чи можна на мене кричати, перебивати тощо?
♦ Як зі мною можна поводитися, а як – ні?
При цьому може йтися про стосунки в сім’ї, на роботі тощо.
Задумайтеся над тим, чи ваше оточення знає про ці правила, чи ні, як ви можете донести ці правила до інших людей, що стримувало вас про це говорити.

Слід знайти місця, де ваші кордони порушуються, і провести ревізію свого оточення:
♦ Після контакту з якими людьми ви почуваєте себе виснаженими і втомленими?
♦ Після спілкування з якими людьми ви відчуваєте постійний внутрішній дискомфорт?
♦ Очікування зустрічі з якими людьми викликає у вас відчуття дискомфорту (наприклад, зустрічі з родичами)?
Після цього поміркуйте над тим, чому дозволяєте цим людям порушувати ваші кордони, чому ви раніше про це не думали, як і коли зможете позначити свої кордони.

Як ми можемо захистити свої кордони:
♦ сказати про те, як з вами можна, а як – ні, і що буде у випадку, якщо ці кордони будуть порушуватися;
♦ казати «ні» на те, що вам не подобається чи є некомфортним. Якщо вам поки це важко, спочатку відмовляйте в простих речах, слідкуйте за своїм емоційним станом (як ви почуваєтеся, відмовляючи?). Давайте обґрунтовану відповідь, але не виправдовуйтеся, – з часом вам буде легше це робити. Часто нам здається: якщо ми відмовимо, нас перестануть любити чи поважати. Так теж інколи буває, але чи дійсно ви хочете віддавати себе в жертву для іншої людини? І чи дійсно людина, яка вас любить, цінує і поважає, – відмовиться від вас через ваше «ні»?

Задумайтеся: якщо ви робите щось через страх перед іншою людиною, то чи любите і чи поважаєте ви себе? Ми можемо допомагати, якщо:
♦ самі цього хочемо;
♦ у нас є що віддавати (емоційно, фізично чи матеріально);
♦ ми робимо це зі щирого бажання допомогти, а не зі страху.

«Ні» теж може бути різним – подумайте над тим, як можна відмовляти і як захищати свої кордони, коли їх починають порушувати. Наприклад:
♦ «Вибач, але в мене інші плани»;
♦ «Я поважаю твою думку, але в мене є своя»;
♦ «Вибач, але це не обговорюється»;
♦ «Мої почуття важливі – так само, як і твої»;
♦ «Я вважаю, що для мене так краще»;
♦ «Вибач, але я не хочу продовжувати цю розмову, мені боляче від того, що ти говориш»;
♦ «Я не хочу зараз про це розмовляти. Давай повернемося до цієї розмови згодом?»

Як будувати комунікацію, щоб ваші особисті кордони інші люди поважали та не порушували:
♦ відмовтеся від думки змінити іншу людину. Ви можете висловити свою точку зору, але не варто переконувати іншу людину, що ваша точка зору найкраща, поважайте кордони інших, щоб вони поважали й ваші;
♦ говоріть людям про свої бажання, потреби, зокрема й про те, як з вами можна поводитися і розмовляти, а як – ні;
♦ приймайте рішення і дійте, орієнтуючись на власні потреби, а не з чиїхось примх чи наказів;
♦ вчіться відмовляти;
♦ прислухайтеся до своїх почуттів: чи маніпулюють вами в розмові, чи комфортно вам у контакті з тією чи іншою людиною. Якщо ні – подумайте, як ви можете це змінити.

margo_vlasova_psy