Наташа Лахай: «Головне – не зраджувати себе, розуміти себе, відчувати себе, бути собі найріднішою людиною»
Наталія Кириченко: «Валюта нового часу – це енергія»
26 Квітня, 2024
Наталія Стасюк: «Головне – уміти брати на себе відповідальність за свої дії»
26 Квітня, 2024
Наташа є ментор-коучем, профорієнтологинею, яка має більше 1000 годин роботи з клієнтами; вона допомогла знайти радість життя сотням людей через вихід із програм – жертви, страхів, хорошої дівчинки та обмежуючих переконань
Мене щасливою ніхто не зробить, окрім мене самої!
Ви допомагаєте людям знайти самих себе і стати на вірний шлях. А яким цей пошук був у Вас особисто? Ви одразу відчули своє призначення у житті?
Мій шлях дуже схожий на випробування моїх клієнтів. Ще з дитинства я підтримувала тих, кого ображають, тих, кого не приймали чи били. Але мій професійний шлях розпочався з хибного вибору професії. Батьки мені казали: «Йди на менеджмент, точно будеш гроші рахувати».
У далекому 2010 році мало хто говорив про покликання, про те, що професія має подобатися. Головне – знайти роботу на когось і мати гарантовану зарплату.
На першому курсі я ходила на співбесіду на посаду продавця вікон та представника «Оріфлейм». Тому відповідаю на ваше запитання: «Я знала, ким хочу стати, тільки забракло впевненості, і я пішла хибним шляхом».
Справжнім поштовхом до моєї реалізації стало народження сина. Саме в декреті я проходила перекваліфікацію, отримувала досвід та навчалася будувати свою кар’єру.
Нині термін «сучасна жінка» є дуже актуальним. Як же бути саме такою жінкою, котра поєднує в собі декілька життєвих ролей, воднораз залишається жіночною та квітучою?
Найголовніше – не зраджувати себе, розуміти себе, відчувати себе, бути собі найріднішою людиною. Варто почати з роботи над цінностями. А потім уже цілі пропускати через фільтр цінностей. Наприклад, якщо для жінки цінно бути фахівчинею, заробляти, виглядати гарно… а вона керується поглядами соціуму, тобто народжує дітей і є домогосподаркою, то рано чи пізно вона переживатиме кризу, апатію, а вже потім депресивний стан через відчуття «Я не там і роблю не те». Тому головне правило, як бути сучасною жінкою, – це бути чесною із собою і реалізовувати свої мрії, плани та амбіції. А не те, що диктує соціум чи інстаграмний успіх.
Наташо, трапляються випадки, коли людина не може впоратися з тривожністю, з руйнівними почуттями провини, страху тощо. Напевно, непросто працювати з клієнтами, що перебувають у такому стані? Як Ви потім відновлюєте свою особисту енергію?
У мене є чіткі ритуали для відновлення сил та енергії: системний спорт, час у тиші, ванна зі свічками, масаж усього тіла, масаж голови, медитації, біг, музика, танці, техніки дихання. А коли хочеться тотального відпочинку, то я декілька днів даю собі тишу від зовнішнього інформаційного шуму.
Багато жінок живуть з постійним почуттям провини. Як можна з цим покінчити?
Перш за все спитати себе: «Навіщо я відчуваю провину?», потрібно виявити справжню причину та потребу цього.
Хтось так привертає увагу, хтось це звик відчувати з самого дитинства, у когось це навіяно релігією, а в когось почуття провини має компенсаційну функцію. Тому варто зрозуміти: «Навіщо я відчуваю провину?», а потім перейти до наступного етапу – вийти з рятівної ролі. Не вважати, що, рятуючи когось через почуття провини, – робиш добро. Добро й допомога виявляються тоді, коли «Я можу і хочу допомогти». А от коли рятують через провину, то рано чи пізно буде почуття спустошення: «Ну могли хоч дякую сказати».
Наведу приклад. Моя клієнтка, коли почалася війна, віддала всі свої заощадження на армію, а сама залізла в борги. То кому вона зробила добре?
І третій крок – це наповнювати та жити своє життя, надавати йому сенсу. Питати себе мінімум п’ять разів на день: «Що я хочу?». Усвідомити, що моє життя – це моя відповідальність. Мене щасливою ніхто не зробить, окрім мене самої! А почуття провини робить людину нещасною, безініціативною і спустошеною, ментально забиває в кут. А от коли маніпулятивно просять щось зробити, варто дати собі відповідь на запитання: «Я біжу допомагати… Для чого?» Тут часто криється істина. І залежно від відповіді, казати НІ, захищаючи свої ментальні чи фізичні кордони.
Якщо кожна жінка зробить це, то вже відчує своє життя і дивитиметься на нього під іншим кутом.
На Вашу думку, чи можуть послуги ментора-коуча стати в пригоді у сфері бізнесу та фінансів, для керівників чи для колективу? Можливо, Ви вже маєте такий досвід?
І бізнесу, і керівництву, і колективу – однозначно так.
Бізнес і управління – це про мотивацію, дисципліну, прораховування кроків наперед, це масштабне бачення, і це про невідоме нове.
Оскільки я працюю з методиками та інструментами з різних напрямів, а не тільки класичним коучингом, то робота ведеться більш комплексно та глибоко.
Люди бізнесу часто мають прогалини і проблеми з тривожністю, з багатозадачністю, з браком часу. А вже як результат це впливає на стосунки, час із родиною та на фізичне здоров’я. Тому моє менторство працює у різних напрямах: від бізнес-процесів до налагодження контакту із собою та оточуючими.
