НАТАЛЯ ШАТІЛО: «ВИ У СЕБЕ ОДНІ!»

Дар’я Храмцова: «Я ОТРИМУЮ ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД ЩАСЛИВОГО ОБЛИЧЧЯ ЗАМОВНИКА»
30 Серпня, 2023
ТАМ, ДЕ В КЛІЄНТА РАНИ, У ПСИХОЛОГА – ШРАМИ. ЯК ЗНАЙТИ «СВОГО ПСИХОЛОГА»
30 Серпня, 2023

Вона зробила себе сама – сильну, яскраву, щиру та професійну. Відмовилася від не своїх цілей, не своєї долі та пішла за власним покликанням – допомагати іншим людям. Надавати ті знання, що отримала та примножила самотужки

Що її привело до психології, як розпізнати, що організм сигналить про збій,і яких заходів ужити, Наталя розповіла в інтерв’ю.

Наталю, давайте поговоримо про те,що Вас, культурологиню й менеджер кусоціокультурної діяльності, переорієнтувало на психологію.

Так вийшло, що в мене 2019 року булакриза у стосунках. Я вирішила скасувативесілля за декілька місяців до призначеної дати і переживала складний етап.Тоді важлива людина з мого оточеннязапропонувала спробувати роботу зпсихологом. Я поставилася до цієї ідеїтрохи скептично, бо «і сама все знаю»,але вирішила спробувати. На той час явикладала у виші та навчалась в аспірантурі за спеціальністю «Культурологія».Я зрозуміла, що рухаюся зовсім не туди.Сиділа лише з книжками та ноутом, амені хотілося допомагати людям. Бабільше, я з сьомого класу хотіла бути психологинею. Тому вирішила покинутинавчання в аспірантурі й пішла навчатися психології, щоб нарешті стати насвій шлях. Тож спочатку я пройшлашлях як клієнтка психолога, відчула своїнеймовірні трансформації, життя сталонаповненим. І вже потім мені закортілодопомагати іншим людям, які цього потребують.

А моє попереднє навчання – культуроло-гія – дуже допомагає в роботі. Бо вірю, щобез розуміння соціокультурних аспектів,вивчення філософії та культурологіїнеможливо по-справжньому розумітилюдину.

Нині, у складний період воєнних дій,емоційне вигорання й апатія можутьвиникати в багатьох і практично нарівному місці. Як визначити прикордонні стани і які превентивні техніки Ви рекомендуєте?

На рівному місці нічого не виникає. Емоційне вигорання та апатія мають певніпричини. І психіка завжди намагається триматися стільки, скільки може. Апотім немов за клацанням пальців станзмінюється. Проте насправді він зміню-ється поступово. І впливає на емоційневигорання та апатію багато факторів.Наведу деякі з них:

– Не чуємо свої потреби та відмовляємосявід своїх бажань. Не зараз / не можу собідозволити / як я можу радіти і щось собідозволяти, коли комусь важко. І такимчином ми постійно кажемо собі «ні». Тож нам немає чим наповнюватися, щобитриматися.

– Не звертаємо увагу на якісний сон,насичену корисними елементами їжу,спорт і відпочинок.Фізичне виснаження веде до емоційного.Навпаки також, але те, що я частішебачу: на фізичні потреби тіла мало хтодійсно звертає увагу. Лише коли вжеприходить хвороба, тоді людина почи-нає займатися здоров’ям.

– Інформаційне перенавантаження.Коли багато дивимося новин чи перебу-ваємо в соціальних мережах.Мозок обробляє дуже багато інфор-мації протягом дня, а ми ще й йогонавантажуємо додатковою інформацією(найчастіше – емоційно важкою в цейчас, впускаємо в себе багато стражданьінших). Наші системи перевантажу-ються та можуть дати збій. Тож нашазадача – турбуватися про чистоту ін-формаційного простору. Це називається«інформаційна гігієна».

– Немає підтримки та людей, з якими єщирий емоційний глибокий контакт.Рідко люди мають з іншими довірчі сто-сунки. Тож саме для цього є психологи.Щоби дати новий досвід стосунків, де єдовіра, розуміння та безпека. І в цьомуконтакті є простір для звільнення віднапруги, важких переживань та емоцій.Мої рекомендації, які допоможуть керу-вати своїм емоційним станом:

• Протягом дня зупинятися та питатисебе: «Що ти відчуваєш, про що ду-маєш, як почувається твоє тіло? Чоготобі хочеться саме зараз і як можливореалізувати це бажання?».

• Уважно слухайте відповіді. Вони – клю-чики до свідомої зміни свого емоційногостану. Я пропоную ставитися до себе тасвого стану з увагою. Ви у себе одні.

Порадьте нашим читачам, як самостійностати собі другом. І як записатися до Васна прийом у разі невдачі?

Щоби стати собі другом, треба початиставитися до себе як до друга. Меніподобається таке питання. Відповідайтечесно. От якби ви ставилися до своїхдрузів так, як самі ставитеся до себе,чи були б у вас друзі? Бо часто людисебе знецінюють, не пробачають собіпомилок, принижують себе, порівнюютьз іншими, кажуть собі неприємні слова,шукають недоліки в собі. От якби ми такставилися до друзів, залишилися б у насдрузі?Скоріше за все, ні. Тож щоби статисобі другом, треба до себе ставитисяпо-доброму, як до друга. Найліпшого,найціннішого та найріднішого. А якщозахочеться рухатися з підтримкою,швидше отримувати бажані трансфор-мації та результати – можна прийти домене на консультацію. Для цього можнанаписати мені в особисті повідомленняв інстаграмі 

@natalie_shati