Марія Соболь: «Мій шлях почався саме з того моменту, коли я точно зрозуміла, чого хочу!»

Допомагати клієнтам розкрити їхню красу
2 Липня, 2024
Марина Медведська: «Саме шлях, який я пройшла у схудненні на 57 кг, став фундаментальним при становленні моєї дисципліни та віри у неможливе»
2 Липня, 2024

4 серпня відзначатиме своє 30-річчя гіпнотерапевтка, психологиня, з 2012 року військовозобов’язана, дружина військового, яка торік стала мамою й пішла у декретну відпустку, але це не завадило їй відвідувати різні курси та майстер-класи – і все це разом з немовлям. Свою історію розповіла читачам нашого журналу Марія Соболь

Розвиток лише там, де важко, де здається, що це крах, де іноді чи часто боляче, – тільки там є розвиток

 

Маріє, Ви здолали дивовижний шлях: від музикантки до психологині. Розкажіть, як це сталося.

Так, це був дійсно дивовижний шлях: спочатку – просто музична школа по класу бандури, потім Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж, далі Полтавський педагогічний університет, і ось отримано освіту «вчитель музики», але це не те, чого я хотіла, і не хочу на цьому зупинятись. Далі я підписала контракт з військовим оркестром і була солісткою оркестру. Але бажання стати офіцером мене не полишало, і 2016 року від військової частини я вступила до Національної академії Національної гвардії України. Не буду зупинятись на подробицях щодо того, як саме я потрапила на курс психології, але скажу: це було нелегко. Я відчувала, що це те, чим я хочу займатись, це саме та сфера діяльності, яка буде мені приносити задоволення. Моя робота і моє хобі – це одне ціле.

Отримавши освіту психолога, я не перестала бути музиканткою. Одним з напрямів у психології є музична терапія, тож я не так уже й кардинально змінила професію, я її дещо собі вдосконалила, тому свій музичний досвід і, відповідно, освіту вважаю одним зі своїх психологічних інструментів.

Бути військовим психологом може тільки смілива людина. Що спонукало Вас обрати такий напрям психології?

Як я вже казала, я відчула, що хочу бути психологом, що це моє. Чому саме військовий? Ну, по-перше, тому, що, вступаючи до академії, я вже була військовою, у званні сержанта, по-друге, я хотіла отримати офіцерське звання. До речі, академію закінчила з відзнакою, що було максимально нелегко. Але всі труднощі в моєму житті загартовували мене і робили мене тією людиною, якою я є зараз.

Ви капітан Національної гвардії України і нині перебуваєте у декретній відпустці. Як Вам вдається поєднувати всередині себе сильну, незламну жінку – з жіночною та тендітною натурою?

Дякую Вам за питання.

Життя загартовувало мене, іноді випробовувало, але я долала перешкоди, бо мала мрію, мала ціль і йшла до них напролом! Я точно знала, чого я хочу, і я це отримувала.

І, звичайно ж, величезна подяка моєму чоловікові! Адже тільки завдяки йому, його допомозі, підтримці та його любові мені все вдається! І в моменти, коли здавалось, що я просто не маю сили, його підтримка відкривала в мені друге дихання і не давала здатись! Наскільки б сильною, незламною я не була, підтримка чоловіка – це 90 % успіху.

Ви маєте унікальні психологічні інструменти, розкажіть детальніше про них. Якими техніками Ви володієте?

Які інструменти я використовую? Це все індивідуально і залежить від запиту клієнтів. Я не можу точно сказати, що є якийсь алгоритм, за яким я працюю. Адже, незважаючи на те, що улюблений мій інструмент – це МАК (метафоричні асоціативні карти) та арттерапія, далеко не всі клієнти сприймають саме такі підходи до вирішення їх запитів.

І, звичайно ж, я делегую й обираю підхід до кожного індивідуально.

У своєму арсеналі маю достатньо велику інструментальну базу, це і практики гештальту, і сексологія, і музична терапія, і різного роду медитації. І досить нова, але успішна для мене в роботі сходинка – напрям НЛП (нейролінгвістичного програмування) та гіпноз. Час не стоїть на місці, і дехто не може ходити до психолога місяцями, а подекуди й роками, шукаючи свого психолога. І от саме за допомогою технік гіпнозу та НЛП можна вирішити проблему вже за декілька сеансів, а часто і за один.

Також у планах на майбутнє – пройти сертифікацію як ігропрактик, ведуча трансформаційних ігор. Що вважаю також дуже сильними психологічними інструментами нашого часу. Надихнула мене на це наша Гуру трансформаційних ігор – Регіна Голуб.

Ви дуже цікава та унікальна жінка. З чого почався Ваш шлях до становлення Вашої особистості та розвитку особистого бренду?

Дякую. Мій шлях почався саме з того моменту, коли я точно зрозуміла чого хочу! Коли човен мого життя кидало і раз за разом розбивало об скелясті береги, коли я перестала ставити собі питання: «За що мені це?» і замінила його на запитання: «Для чого мені це?» Усі події, які відбувалися зі мною, гіркі чи солодкі, всі люди, які зустрічалися і продовжують зустрічатися на моєму шляху, – все це і є становлення моєї особистості! Стосовно бренду – я тільки на початку шляху, тому не буду розкривати свої бажання та секрети.

І ще хотіла б сказати читачам, що розвиток лише там, де важко, де здається, що це крах, де іноді чи часто боляче, – тільки там є розвиток. У людини, яка стоїть на місці, – в неї завжди все добре.

До речі, стосовно публікації в журналі чи інтерв’ю на телебаченні. Це було моєю мрією… а як би вона здійснилася, якби я не завела сторінку, не відвідувала різні заходи, не знайомилась із новими людьми, а просто сиділа в декреті й нічого не робила? Ви б не дізнались про мене, про мій шлях.