Ірина Мірошниченко: «Психологія – це моє покликання»

Матрона
Секрети щастя від Матрони
29 Квітня, 2023
Навроцька
Зоряна Навроцька: «Моя магія – це великий дар любові та доброти»
29 Квітня, 2023
Мірошниченко
Ірина Мірошниченко – психологиня та арттерапевтка, яка має унікальний досвід роботи з жіночністю та самореалізацією сучасної жінки, а також розробила авторський щоденник з нейропрактиками та практиками програмування «НОВА Я» для покращення рівня життя та зняття внутрішніх заборон.

Як вона стала психологинею, з чого починається саморозвиток та як налагодити стосунки зі своєю внутрішньою дитиною, Ірина Мірошниченко розказала нашим читачам

Ірино, розкажіть про себе, про свій досвід роботи психологинею.
Я почала захоплюватись психологією з дванадцяти років. Дуже подобалось читати, завжди хотілося дізнатись про себе нове. А далі вибір був очевидним, адже хотіла допомагати не тільки собі, а й іншим. І так працюю уже понад десять років. Паралельно вісім років працювала й у школі з дітьми, адже вони потребують гідної уваги. Паралельно ведучи і свою практику, захопилась арттерапією, тілесними практиками та новими методами нейропсихології. Психологія – це моє покликання.
А далі понеслось – групова робота, проєкт «Жіночність», щоденник практик з нейропрограмування… Я творча у всьому. Тому тільки за рік війни запущено два успішних проєкти, які допомагають сучасним жінкам ще більше віднаходити себе та самореалізовуватися.

Давайте поговоримо про саморозвиток. З чого починається цей процес?
Саморозвиток починається з тої миті, коли людина розуміє: «Я хочу більше про себе знати» або виникає ситуація, в якій виникає багато питань, і без пошуку відповіді на них – нічого не відбувається.
А далі самоаналіз, перші кроки успіху, підкріплення результату та відчуття внутрішнього щастя.

Мірошниченко

Саморозвиток починається з тої миті, коли людина розуміє: «Я хочу більше про себе знати» або складається ситуація, в якій виникає багато питань

Як зрозуміти себе, побачити своє призначення?
Призначення йде від внутрішнього «хочу», від тієї мрійливої внутрішньої дитини, яка хотіла бути КИМОСЬ і не мала перепон. Ніхто ж дітям не руйнує мрії бути КИМОСЬ (неважливо, рольова гра це чи обрана професія). Так от, дорослий обирає розумом, логікою, відповідальністю. Дитина – серцем. Якщо почути свою дитину і її «хочу» поєднати й адаптувати з уподобаннями, здібностями, талантами дорослого, можна знайти своє призначення без внутрішніх конфліктів «хочу» і «треба».

Як навчитися любити себе, налагодити стосунки зі своєю внутрішньою дитиною?
Налагодити стосунки з внутрішньою дитиною досить просто: треба чути її, хвалити, дообіймати, балувати (від позитивних емоцій до душевної розмови про образи на когось).
Насправді все набагато простіше: це діалог із собою, пропрацювання образи на батьків, яка не дає рухатись далі, не дає успішності та фінансового зросту багатьом.
Згадайте, що ви любили робити найбільше в дитинстві? Яка була улюблена пісня чи мультик? Яке найбільш яскраве відчуття щастя було в дитинстві?
Так, от зберігайте цю дитину, радуйте себе, адже 90% часу ми в сучасному світі – «розумні дорослі», а внутрішня дитина – це про безумовну внутрішню радість.

psyholog_mirra