Орислава Пантьо: «З щасливих дітей виростають емоційно сильні дорослі»
Олександра Коробкіна: «Застосовую інноваційні технології навіть у процесі миття волосся»
25 Жовтня, 2024
Марія Романенко
25 Жовтня, 2024
Три роки вже як вона підприємиця і любить справу, якою займається, хоч її шлях як підприємиці – непростий, адже вона започаткувала бізнес у розпал суворого карантину, продовжувала під час війни та будувала плани на майбутнє. Знайомтесь: Орислава Пантьо, жінка, яка робить дітей щасливими
Найкраще, що ми можемо зробити, – попри все, бути причетними до добрих справ
Ви багато років працювали в університеті, а тепер маєте власний Центр розвитку. Що спонукало Вас кардинально змінити напрям своєї діяльності?
Моя діяльність в університеті, окрім спілкування зі студентами, була пов’язана з іноземними делегаціями, організаціями міжнародних конференцій, участю в них та в міжнародних проєктах. Обмін досвідом, закордонні відрядження завжди давали розуміння необхідності налагоджувати контакти та розвивати нашу державу.
Я дуже любила свою роботу і не мала планів щось міняти.
Але народження донечки внесло свої корективи. Перший рік декретної відпустки припав на початок епідемії COVID, тож нові реалії стали поштовхом до вивчення сфери виховання, дитячої психології, що переросло в ідею відкрити дитячий простір.
У Вашому Центрі розвитку Ви приділяєте велику увагу дітям. Які дитячі заходи Ви організовуєте? На Вашу думку, що є найважливішим у розвитку дітей в наш час, аби вони росли щасливими та життєрадісними?
Дитинство – це невеликий період у житті людини, який має великий вплив на наше подальше життя. І я впевнена, що дитинка, наділена в цей час щасливими емоціями, радісними подіями і цікавими пізнаннями, – матиме міцний емоційний фундамент у подальшому. Із щасливих дітей виростають емоційно сильні дорослі.
Відкриваючи свій дитячий простір у пік епідемії, я не могла й уявляти, що буде ще більша біда. Сталася війна, і навіть у страшному сні… не хочеться, щоб діти проживали своє дитинство в такий час. Тому наша основна місія – наповнити їх позитивними емоціями, цікавими відкриттями та щасливими моментами. Щоб у дитячих спогадах не було місця негативним відлунням подій нашої реальності.
Ми всіляко намагалися залучити матусь із діточками, змушених покинути свої домівки, до різних активностей, щоб не почувалися чужими в нашому місті: проводили розвиваючі заняття, цікавий фотопроєкт, благодійні акції. Це була більше емоційна допомога матусям, що, звісно, позитивно відображалося на малечі.
Дітям для щастя багато не потрібно: вони вміють радіти простим речам, і наше завдання – не дати втратити цю здібність, а навпаки, розвивати.
Ви показуєте своїм прикладом, як не боятися відкрити власну справу з нуля, без потрібних знань. Розкажіть, яким чином це відбувається.
Зміна моєї діяльності відбулася за покликом серця та за особистими потребами: створити простір, у якому моя донечка гармонійно розвивалася б та почувалася щасливою. Тепер, коли я бачу радісні очі діточок, які зростають поряд з нами, – розумію, що моя мрія здійснилась.
Бути підприємцем в Україні під час війни – це про свідому відповідальність. У моєму розумінні – це можливість прямо долучитись до підтримки економіки нашої держави та можливість донатити й розвиватись у новому для себе руслі.
Що Ви можете порадити людям, які хочуть, але бояться змінити рід своєї діяльності?
Не боятись іти у нові виклики. Найкраще, що ми можемо зробити, – попри все, бути причетними до добрих справ. Це дає поштовх усвідомлювати важливість своєї справи, розвитку свого потенціалу – та безмежну віру, що майбутнє України має великі шанси.
