Андріана Дембіцька: «СТИЛЬ – ЦЕ ПРОЯВ ВНУТРІШНЬОГО ЧЕРЕЗ ЗОВНІШНЄ»
НАГАЙЧУК ВІКТОРІЯ
27 Серпня, 2025
Світлана Антоненко: «ЩОБ КОЖЕН КАДР БУВ НЕ ПРОСТО СВІТЛИНОЮ, А ЦІННИМ СПОГАДОМ НА ВСЕ ЖИТТЯ»
27 Серпня, 2025
Андріана – персональний стиліст зі Львова, яка понад чотири роки живе в США. Переїзд став для неї школою сміливості та самопізнання: від роботи консультантом у магазині одягу до створення власного стилістичного проєкту. Її філософія – допомагати жінкам відкривати самих себе через гардероб, будувати образ на основі внутрішньої гармонії. Андріана працює як офлайн, так і онлайн, створюючи «гардеробні історії на роки» та виховуючи в клієнтках усвідомлений підхід до стилю. Зараз вона розвиває свій особистий бренд. Уже співпрацювала зі світовими марками, такими як Prada Beauty та Armani Beauty. Ми розпитали фахівчиню про її американську історію
Андріано, пам’ятаєте той момент, коли Ви уперше відчули, що Америка – більше не «чужа країна», а Ваш дім?
Насправді я ніколи по-справжньому не відчувала, що Америка стала моїм домом. Так, ця країна дала мені надзвичайно багато: можливості, новий досвід, простір для розвитку й кар’єрного зростання. Я щиро вдячна за все!
Але «дім» для мене – це більше, аніж місце проживання. Це коли близькі люди поруч, особливо на великі свята, коли тебе розуміють з півслова, коли навколо звучить рідна мова, а під ногами ті самі протоптані стежки, якими я колись бігала в дитинстві.
Тому я точно знаю, що рано чи пізно повернуся туди, де моє коріння.
Ви кажете, що стиль – це про внутрішнє відчуття себе. А як змінився Ваш особистий стиль після переїзду в США? Що Ваш стиль «говорив» тоді й що – зараз? Як виглядає «ідеальний гардероб» для Вас особисто?
Мій стиль пройшов трансформацію разом зі мною. Коли я тільки-но приїхала, він «говорив» про пошук – я намагалась вписатися в нове середовище, перейняла типово американську манеру одягатися: лосини чи велосипедки, оверсайз-футболки, кросівки, кепки та великі шопери. Це було зручно, але не зовсім «моє».
З часом я зрозуміла, що справжній стиль не народжується з трендів чи бажання відповідати чужим очікуванням, він виростає з внутрішнього комфорту та впевненості. Тепер мій гардероб «говорить» про мінімалізм, жіночність, легкість та невагомість. А мої образи часто збирають компліменти на вулицях США, чимало людей запитують, чи я, бува, не з Франції.
Нині мій ідеальний гардероб – це продуманий гардероб з якісних речей у нейтральній та ахроматичній гамі, де кожна річ легко поєднується з іншою. Це одяг, у якому я почуваюся собою – незалежно від того, чи це зустріч із клієнтом, прогулянка містом, подорож чи тихий ранок удома з чашкою кави.
Ви починали з роботи консультантом у магазині. Що Вас найбільше вразило у споживчих звичках американських жінок? Який запит від клієнток Вас найбільше дивує або навіть змушує переосмислити щось у роботі зараз, коли Ви реалізовуєтеся як персональний стиліст?
Коли я починала працювати консультантом у магазині, мене вразила сміливість американок у поєднанні кольорів і принтів. Те, що в Україні могло б видатися занадто екстравагантним для щоденного образу, тут сприймається абсолютно природно і легко інтегрується у повсякденний стиль.
Але засмутило те, що багато американських жінок роблять покупки досить неусвідомлено, імпульсивно. Часто вони купували річ під одну конкретну подію, не думаючи про те, як інтегрувати її в наявний гардероб. І нерідко це були речі, які вже втратили актуальність.
Я зрозуміла: така звичка призводить до того, що шафа наповнюється речами, котрі займають місце, але носяться лише раз.
І саме цей досвід дав мені усвідомлення: роль стиліста не лише у створенні красивих образів, а й у тому, щоб допомогти клієнтам позбутися хаотичного шопінгу, замінивши його на усвідомлений вибір, який служитиме роками.
Ви створюєте для клієнток «гардеробні історії на роки». Чому, на Вашу думку, так багато жінок ховають себе за «універсальними» речами і бояться стилістичних проявів індивідуальності?
Не всі жінки готові проявлятися вже і зараз – кожна приходить до цього у свій час. Причини можуть бути різні: від певних життєвих обставин і впливу оточення до психоемоційного стану.
Але стиль – це про чесність із собою, це прояв внутрішнього через зовнішнє. Тож якщо в певний період життя хочеться заховатись за універсальністю і бути непомітною – це нормально!
Моя роль як стиліста полягає не в тому, щоб нав’язати певні стандарти, а в тому, щоб допомогти жінці розкритися у своєму темпі та залишитися собою.
Ви вже багато зробили, але який стильний виклик або мрія стоять перед Вами зараз? Що буде далі у Вашій «американській історії»?
Зараз я працюю над тим, щоби зробити свій особистий бренд стиліста більш упізнаваним. Хочу зосередитись на співпраці із всесвітніми брендами та щосезонно випускати свої авторські гайди, щоб якомога більше жінок змогли доторкнутися до моєї естетики та відчуття стилю.
Свої глобальніші мрії я бачу у двох напрямах: попрацювати зі знаменитістю та долучитися до створення колекції бренду одягу, що поділяє мої цінності й естетику. Для мене це було б не просто неймовірним творчим досвідом, а й можливістю залишити свій почерк у модній індустрії.
Та що буде далі у моїй «американській історії»? Знає лише Бог. Мені ж залишається йти вперед, продовжуючи робити свою справу з любов’ю, вкладати максимум своїх зусиль, а решту – віддати у Його руки.
МОЇ ОБРАЗИ ЧАСТО ЗБИРАЮТЬ КОМПЛІМЕНТИ НА ВУЛИЦЯХ США, ЧИМАЛО ЛЮДЕЙ ЗАПИТУЮТЬ, ЧИ Я, БУВА, НЕ З ФРАНЦІЇ
СПРАВЖНІЙ СТИЛЬ НЕ НАРОДЖУЄТЬСЯ З ТРЕНДІВ ЧИ БАЖАННЯ ВІДПОВІДАТИ ЧУЖИМ ОЧІКУВАННЯМ, ВІН ВИРОСТАЄ З ВНУТРІШНЬОГО КОМФОРТУ ТА ВПЕВНЕНОСТІ
МЕНЕ ВРАЗИЛА СМІЛИВІСТЬ АМЕРИКАНОК У ПОЄДНАННІ КОЛЬОРІВ І ПРИНТІВ
