Валерія Телеманюк: «Коли оголосили моє ім’я серед переможців OMC Hairworld, я слухала трансляцію з США – і не могла стримати сліз»
Максим Мурай: від рекорду до науки про SPA
9 Жовтня, 2025
Валеріє, минулого разу ми спілкувалися після оголошення фіналістів OMC Hairworld. Цього разу Ви вже стали бронзовою призеркою світового чемпіонату. Яким був цей момент?
Це було абсолютно неймовірно. Я не була в Парижі під час оголошення, дивилася онлайн-трансляцію із США. І саме тої секунди, коли пролунало моє ім’я, мені почали одночасно дзвонити тренер і друзі. Вони побачили результати першими – і кричали у слухавку від радості. У мене просто перехопило подих. Я сиділа, дивилася на екран і намагалась усвідомити, що це справді сталося. Це був момент, коли здається, що весь світ завмер – і ти чуєш лише власне серце.
Коли Ви зрозуміли, що саме Ваша робота, яку Ви подали раніше, принесла перемогу, – які емоції були?
Це було неначе перегорнути сторінку життя. Ти згадуєш, скільки часу, нервів і любові вкладено в кожну лінію, у кожен відтінок. І коли ця робота отримує світове визнання – то не просто нагорода, то підтвердження, що кожна хвилина була недаремною.
Для мене цей дизайн – особливий. Я створювала його серцем, не думаючи про результат, просто хотіла показати, як бачу красу. І, мабуть, саме щирість відчувається навіть через екран суддівського монітора.
Що для Вас символізує ця нагорода?
Ця бронза – не просто медаль. Це символ віри в себе, у свою справу, у те, що наполегливість завжди перемагає. Для мене це доказ того, що українські майстри можуть конкурувати на світовому рівні. Я бачила, як у чемпіонаті змагалися десятки країн, найсильніші професіонали, – і коли серед них звучить слово «Україна», це момент гордості, який неможливо описати словами.
Що було найважчим у процесі створення цієї роботи?
Напевно, знайти баланс між технічною точністю та емоцією. Бо в мистецтві манікюру дуже легко втратити душу за ідеальністю. Я прагнула, щоб у дизайні було життя, рух, відчуття гармонії.
І, звісно, витримка. Коли працюєш над конкурсною роботою, потрібна абсолютна концентрація. У якийсь момент перестаєш бачити, скільки годин минуло. Просто залишаєшся наодинці з матеріалом, кольором і натхненням.
Які емоції Ви відчули, коли усвідомили, що Україна – серед призерів?
Я плакала. І не тільки через радість: то було відчуття глибокої гордості. Тому що це не лише моя перемога. Це перемога всіх українських майстрів, які продовжують працювати, створювати красу, вірити, незважаючи ні на що. Коли звучить «Ukraine» у списку призерів – це звучить гордо, сильно і щиро.
Що стало для Вас найціннішим у цьому досвіді?
Я зрозуміла, що справжня сила – у стійкості. Не в тому, щоби бути ідеальною, а в тому, щоб не зупинятися. Я навчилася спокою: приймати шлях з усіма його труднощами, довіряти процесу, вірити у себе навіть тоді, коли здається, що результату не буде.
OMC Hairworld для мене став не просто чемпіонатом – це мій особистий екзамен на витримку, професіоналізм і віру.
Що б Ви сказали іншим майстрам, які мріють про світове визнання?
Не бійтеся бути недосконалими. Успіх приходить не з першої спроби. Інколи треба сто разів упасти, щоб один раз піднятися по-справжньому.
Мрії збуваються тоді, коли за них борешся щодня. І навіть якщо здається, що вас ніхто не бачить, – повірте, одного дня Ваш момент обов’язково настане. Просто не зупиняйтесь.
Які у Вас плани після OMC Hairworld?
Я хочу продовжувати представляти Україну на міжнародних аренах, судити чемпіонати, навчати майстрів і ділитися своїм досвідом. Це тільки початок. Тепер моя місія – показати, що манікюр є мистецтвом світового рівня.
