Софія Мазур: «З 15 років я прагнула стати не просто хорошою, а видатною майстринею»
«Міс Анна Бель- досьє, біографія, факти» Міс Анна Бель – українська модель, телеведуча і співачка.
20 Листопада, 2025
У свої 22 роки Софія – відома особистість у світовій нейл-індустрії. Майстриня пройшла шлях від імпровізованого робочого столу в дитячій кімнаті до світових подіумів, де виборола титул абсолютної чемпіонки на OMC у Парижі та здобула медалі на американській Nailympia. Також Софія успішно реалізується як суддя чемпіонатів, здатна оцінювати роботу буквально «під мікроскопом».
Ця українка зуміла перетворити пристрасть на професію, професію – на майстерність, а майстерність – на міжнародний успіх. І зробила це з внутрішньою силою, яку бере зі своїх коренів.
Софія формує сучасну культуру манікюру в США, просуває clean-естетику та безпечні техніки, проводить персональні менторства й працює над авторським курсом, який має амбіцію стати новим стандартом у навчанні
Софія провела виставку своїх робіт на відкритті американського салону, щоб показати як має виглядати правильний манікюр
Внутрішня вимогливість – це те, що привело мене на міжнародні арени та дало можливість стати чемпіонкою світу
Софіє, Ви стали абсолютною чемпіонкою світу на OMC у Парижі та здобули медалі на Nailympia у США. Розкажіть, яким був Ваш шлях до цих престижних арен і які чемпіонати – європейські чи американські – виявилися найближчими для Вас за духом і підходом? Як змінилося Ваше сприйняття техніки після того, як Ви перейшли на роль судді?
Мій шлях почався у маленькому місті Запоріжжя у звичайній дитячій кімнаті, де я вперше взяла в руки пилочку і мріяла лише про те, щоб робити красиві нігті своїм однокласницям. Я почала у 14 років, пройшла базовий курс у 15 і з цього моменту всю свою енергію спрямовувала на те, щоб стати не просто хорошою, а по-справжньому видатною майстринею. Працювала без вихідних, вчилась у школі, опановувала нові техніки, шукала відповіді на технічні питання, які ніхто навколо мене тоді навіть не ставив. Але найбільшу роботу я зробила з собою! З власною дисципліною, витривалістю та вірою, що дівчинка з маленького міста може вийти на світову арену.
Коли я потрапила у професійний чемпіонський світ, виявилося, що мені близькі і європейські, і американські чемпіонати – кожний по-своєму. Європейські – за глибоку технічність, вимогливість до деталей і повагу до класичних стандартів. Американські – за відкритість до інновацій і за той драйв, який відчуваєш одразу, щойно заходиш у зал! Але найбільш цінне те, що сама система оцінювання всюди будується на міжнародних стандартах. Ти можеш виступати в Чикаго, Лондоні чи Парижі – а судді все одно будуть з різних країн світу і твоя робота гратиме тільки за одним правилом: або вона технічно бездоганна, або ні!
Перехід у суддівство кардинально змінив моє сприйняття техніки. Якщо чемпіонат – про швидкість, концентрацію і міць характеру, то суддівство – це робота під мікроскопом! Я навчилася бачити мікронерівності, симетрію, яку раніше не помічала, і технічні рішення, що відрізняють просто хорошу роботу від роботи чемпіонського рівня. Спеціалізований тренінг для суддів, що проходив у Чикаго, навчив мене аналізувати кожен міліметр конструкції, лінійність, послідовність і чистоту виконання. Після цього я вже не могла працювати так, як раніше: мій власний рівень різко виріс, бо я почала вимагати від себе того самого, чого вимагаю як суддя!
Мій шлях здається швидким, але насправді він складається з тисяч годин практики, самостійної роботи і рішень, які змінюють для мене професію назавжди. Саме ця внутрішня вимогливість – це те, що привело мене на міжнародні арени та дало можливість стати чемпіонкою світу.
Навіть далеко від дому я маю силу, яку дала мені моя земля!
Світова нейл-індустрія рухається у бік безпеки, делікатності й тривалого здоров’я нігтів
Ви почали кар’єру у 15 років – дуже рано для індустрії. Що найбільше вплинуло на Ваш розвиток у ті перші роки? Можливо, певні події, виклики чи підтримка людей, які допомогли Вам рухатися до чемпіонських цілей? І яку роль у Вашому професійному зростанні зіграла робота у збірній України?
Так, я почала працювати у віці, коли більшість людей ще тільки думають, ким хочуть бути. І якби не підтримка моєї родини, гадаю, мій шлях виглядав би зовсім інакше! Мене завжди описували як ту людину, котра легко захоплюється новими хобі, але так само швидко їх полишає. Тому коли я сказала, що хочу займатися нігтями, всі сприйняли це як ще одну коротку фазу. Проте замість скепсису я отримала найбільше, що може отримати дитина в такому віці, – віру. Мені купили перші матеріали, лампу, кольори. Ніхто не сміявся з моїх планів, не змушував доводити щось наперед. Просто дозволили спробувати.
Особливо важливою для мене виявилась підтримка моєї бабусі. Саме вона була тією людиною, яка ніколи не сумнівалася, що це може стати моєю справою життя. Бабуся могла навіть відпустити мене з уроків, якщо у мене був важливий курс чи тренінг, бо бачила: я горю цією справою. І саме завдяки цьому я не просто навчилася робити манікюр, а зрозуміла: якщо хочеш стати профі, то перші кроки вирішують усе! Я пройшла понад десять курсів за дуже короткий період: онлайн, офлайн, практичні, технічні, творчі. Це були роки, коли я буквально жила навчанням: дивилась блоґи, майстер-класи, лекції, відпрацьовувала вечорами, не дозволяла собі стояти на одному місці!
Щодо роботи у збірній України – ця сторінка має для мене зовсім інший, глибший зміст. Переїхавши в еміграцію, я відчула, як сильно сумую за домом, і коли вийшла на міжнародну арену вже як частина української команди, це було не тільки про професію. Це було про ідентичність. Про те, що ти можеш представляти свою країну там, де зібрано найсильніших. Момент, коли я здобула титул абсолютної чемпіонки світу для збірної України, став для мене не лише перемогою в кар’єрі – це було нагадування, що навіть далеко від дому я маю силу, яку дала мені моя культура, моє коріння, моя земля!
Професійно це навчило мене ще більшої відповідальності. Коли виступаєш не лише за себе, а за країну, то вже не маєш права на «достатньо добре» – лише на бездоганність. І цей стандарт я несу у своїй роботі й сьогодні.
Е-file dry manicure – це вектор розвитку професії на багато років уперед
Ви працюєте в США і робите акцент на e-file dry manicure. Чим, на Вашу думку, цей метод принципово перевершує інші техніки? Які тренди в нігтьовій індустрії Ви вважаєте «тимчасовими», а які реально змінюють професію?
Працюючи у США, я свідомо роблю акцент на e-file dry manicure, тому що цей метод принципово інакше підходить до догляду за натуральними нігтями. Його головна перевага – у повній відсутності шкоди для нігтьової пластини! Правильно налаштована швидкість, якісний інструмент і знання анатомії дозволяють майстру працювати «чисто», технічно, глибоко, але без болю, порізів і порушення натуральної структури нігтя. Це сучасний метод, який відповідає тому, куди рухається світова нейл-індустрія: у бік безпеки, делікатності й тривалого здоров’я нігтів.
Коли я переїхала до Аризони – зрозуміла, що навколо мене практично не було майстрів, які працювали цим методом. Саме тоді я відчула: маю показати клієнтам, що манікюр може бути абсолютно іншим – чистим, акуратним, без зайвої агресії.
Сучасні тренди також працюють на користь цієї техніки. Ми живемо в епоху мінімалізму – clean girl look, здорові натуральні нігті, м’які форми, молочні відтінки, тонкі френчі. Щоб ці естетики виглядали по-справжньому якісно, потрібна ідеальна підготовка кутикули й архітектури, а саме це дає e-file dry manicure. Тому я впевнена: це не просто тренд, це вектор розвитку професії на багато років уперед!
Щодо тимчасових трендів – нейл-індустрія має їх безліч: надмірні подовження, «кігті», хаотичні експерименти, випадкові форми чи дизайни, які не мають під собою технічної основи. Вони швидко з’являються і зникають так само швидко. Я ж переконана: майстер має спиратися не на тренди, а на фундамент! Чиста комбінована техніка, грамотна робота фрезами, відпрацьоване вирівнювання, глибоке знання анатомії, корекція й реставрація проблемних нігтів, уміння будувати ніготь на формі – це «скелет» професії. Це та база, яка дозволяє не просто слідувати моді, а створювати сучасні стандарти!
Коли у майстра є залізобетонна технічна база, він може реалізувати будь-який тренд – від найактуальнішого до найсміливішого. А от без цієї бази неможливо побудувати справді довгу і сильну кар’єру. Саме тому я завжди говорю: перш ніж гнатися за модою, навчіться робити ідеальний чистий манікюр. Це те, що реально змінює професію!
Мета мого навчального курсу – не просто дати інформацію, а змінити мислення майстра
Ви постійно проводите майстер-класи.
Ваш 1:1 mentoring call позиціонується як спосіб вирішення конкретних помилок. З якими запитами студенти приходять найчастіше? Яку найтиповішу помилку майстрів Ви бачите під час навчань – навіть у досвідчених? Яку найважливішу навичку у нейл-індустрії майстри часто недооцінюють? Чи плануєте Ви офіційно запустити повний онлайн-курс?
Працюючи зі студентами, я бачу одну й ту саму картину: більшість майстрів відчувають, що «щось не виходить у манікюрі», але не можуть зрозуміти, що саме. Тому перед консультацією я завжди прошу надіслати відео роботи. Уже з перших хвилин видно, де криються технічні помилки: неправильні кути, надмірний тиск, хибна швидкість, хаотична робота з кутикулою! У США це найпопулярніший запит – навчитися робити чистий, безпечний манікюр. Не дизайн, не довжини, а саме базу! І мене дивує, наскільки часто навіть досвідчені майстри чи блоґери припускаються однакових помилок, через які страждають клієнти.
У той час як в Україні майстри прагнуть опановувати складні покриття, модні архітектури й нарощування, тут, в Америці, запит значно глибший і простіший: навчіть мене робити манікюр правильно. І це ще раз доводить, що фундамент – найважливіша частина професії.
Щодо недооціненої навички. Я завжди наголошую: якщо майстер не вміє будувати ніготь на нижніх паперових формах, то у нього немає технічної бази. Верхні форми, типси чи швидкі системи можуть допомогти в роботі, але вони не формують професійну основу. Паперові форми – це архітектура, анатомія і чемпіонський стандарт! На міжнародних чемпіонатах саме ця техніка визначає рівень майстра. І якщо хтось мріє не просто робити нігті, а виходити на високий рівень, змагатися, ростити свою ціну й статус – без цієї навички нікуди!
Нині я працюю над запуском свого онлайн-курсу, який стане продовженням моєї освітньої роботи. Я хочу створити не чергову збірку відео, а структуровану систему, яка дає розуміння логіки, техніки й культури чистого манікюру. Це буде курс про e-file dry manicure, про безпеку, про архітектуру та роботу з проблемними нігтями, курс, до котрого можна повертатися роками як до підручника. Моя мета – не просто дати інформацію, а змінити мислення майстра, щоб він нарешті побачив свою роботу під іншим кутом і вийшов на рівень, який справді відрізняє професіонала від усіх інших.
Що мотивує Вас сьогодні – після такої кількості перемог у молодому віці? Як би Ви описали свій підхід до манікюру кількома ключовими словами?
Мене мотивує не кількість перемог, а те, що стоїть за ними. Кожна моя нагорода – це не лише медаль, це шанс побудувати інше життя для себе, для своєї сім’ї, для людей, яких я люблю! Я хочу, аби моя історія стала доказом того, що навіть коли починаєш у маленькій кімнаті в місті, чию назву ніхто не вимовить за кордоном правильно, ти все одно можеш вийти на світовий рівень. І я хочу, щоб моя сім’я бачила: все, що ми пережили, мало сенс!
Але найбільше мене мотивують ті, хто вчаться в мене сьогодні. Коли я бачу, як студент починає розуміти техніку, як у нього змінюється рух руки, як він перестає боятись, – це нагорода, яку не купиш і не підробиш. Я дуже добре пам’ятаю, що воно таке – стояти на початку шляху, коли нічого не виходить, коли руки тремтять, коли думаєш, що тобі це не дано. І коли я бачу, як хтось проходить через ці моменти і знаходить силу продовжувати, це мотивує мене більше, ніж будь-який кубок. Успіхи моїх студентів іноді надихають мене сильніше, ніж власні!
Я навчилася бути вимогливою до себе, але водночас залишатись людиною. Моя мотивація не про гонитву за новими титулами – вона про бажання залишити слід у професії, у тих, хто приходить після мене. Якщо я можу змінити чиюсь кар’єру, дати комусь опору, навчити не боятися і працювати чисто, правильно, безпечно, тоді все, що я зробила, мало сенс.
Якщо описати мій підхід до манікюру кількома словами, то це уважність, точність, чесність і порядок.
Уважність до кожного міліметра.
Точність у кожному русі.
Чесність у тому, як я працюю і як вчу працювати інших.
І порядок: у техніці, у мисленні, у ставленні до професії.
Для мене манікюр – це не покриття і не тренд. Це спосіб доводити, що будь-яку маленьку справу можна робити так, ніби від неї залежить більше, ніж здається.
