Інна Даніленко: «Якби не війна, я би вважала себе дуже щасливою…»
Персональний стиль як засіб підкреслити власну індивідуальність
22 Червня, 2023
Христина Гула: «Ніколи не пізно стати тим, ким ви завжди мріяли бути»
22 Червня, 2023
Своє щастя Інна Даніленко створила власними руками: є стоматологічна клініка, де вона працює разом з коханим чоловіком, а на нові плани та розвиток надихає любима дитина.
Чи об’єднується подружжя сімейним бізнесом, як працюється в складний час війни, в чому можна знайти натхнення, Інна розказала в ексклюзивному інтерв’ю
Інно, давайте почнемо розмову з Вашої клініки «Твій стоматолог». Чи давно вона існує? Де розташована?
Наприкінці 2022 року мій чоловік зателефонував мені та сказав, що взяв приміщення під стоматологію; я була проти, адже на дворі війна і що буде далі – невідомо. Але назад шляху не було…
Розташована клініка в передмісті Дніпра, в смт Слобожанському. Назву її я воліла англійську, але чоловік, він за сумісництвом волонтер, сказав, що назва має бути рідною мовою. Тоді в мене виникла ідея назвати клініку «Твій стоматолог». У нас дуже багато пацієнтів, які прийшли на лікування завдяки сарафанному радіо й лікуються сім’ями. Упевнена, кожен з них хоч раз говорив, що ходив до «Твого стоматолога». Звідси й назва (посміхається).
Ваш бізнес стартував у складний воєнний час. Що стало для Вас запорукою успіху?
Запорука успіху – це підтримка одне одного, адже я та мій чоловік – справжня сім’я й у нас одна ціль на двох. У нас є ми. Так було раніше, так буде й надалі. Для мене він найкращий! Хоча через свій складний характер я кажу йому це дуже рідко (посміхається).
У нас дуже багато пацієнтів, які прийшли на лікування завдяки сарафанному радіо й лікуються сім’ями
Сімейний бізнес об’єднує подружжя чи, навпаки, перевантажує, перетворюючи любов на партнерство?
О-о-о, ми познайомились у клініці, де він працював, а я з’явилась пізніше в цьому колективі. Потроху ми зближувались, і вже шостий рік ми партнери-колеги та п’ять років – у подружжі. Ми трішки різні, я люблю працювати з самого ранку, але до шостої вечора, а чоловік – навпаки, з десятої ранку й до пізнього вечора. У нас немає часу на сварки, хоч я часто провокую (посміхається). Клінічні випадки пацієнтів ми мало обговорюємо вдома, а коли це відбувається, то доходимо консенсусу швидко. Між нами немає суперництва, бо в нас різні напрями стоматологічної спеціалізації. Ми більше, гармонійне доповнення одне одного.
Ви щаслива жінка? Що робить Вас щасливою?
Якби не війна, я би вважала себе дуже щасливою, коханою дружиною та мамою.
У нашій професії один мінус – мало часу на сім’ю. Але якщо трапляється нагода поснідати всією родиною, я з радістю готую сніданок.
Як Ви відпочиваєте, чим любите займатись у вільний від роботи час?
До народження дитини я полюбляла малювати й вишивати бісером, а тепер немає ні часу, ні сил, та й, напевно, бажання, бо ще з грудня домальовую картину.
З початком повномасштабного вторгнення, ми не виходили працювати, може, тижнів зо три; новини, які були, заповнювали мене; а на роботі я відпочивала від думок про трагедії, раділа пацієнтам, що ділилися своїми історіями, обожнювала, коли пацієнти поверталися з інших країн додому.
Нині я кайфую на роботі! Ми, до речі, ніколи не кажемо: «Я на роботі», а кажемо: «Я працюю», або «Я в клініці», або «Я працюю сьогодні».
Тепер, коли ми маємо свою клініку і тут кожен куток нагадує власний дім, прийоми пацієнтів надихають! Я постійно всім повторюю, що для мене моя професія переросла в хобі, я люблю те, чим займаюсь.
Для відпочинку – я називаю це відпусткою – мені вистачає чотирьох днів, далі я починаю сумувати за зубами. Вважаю, що якісний відпочинок може бути три-чотири дні, перезавантажився – та й знову займатися своїм хобі. Я – трудоголік.
Свій вільний час ми обов’язково проводимо всією родиною, здебільшого розважаємось з дитиною в парку, або на риболовлі, або в контактному зоопарку, або навіть просто гуляємо містом.
