Соф’я Нестеренко: Алгоритм успіху в агропромисловості
Аліса Сулейманова: «Не шукайте ідеального плану, дійте вже зараз із тих ресурсів, які у вас є»
25 Червня, 2025
Чому апаратний манікюр – не просто тренд, а новий стандарт якості
25 Червня, 2025
Нині ми розпитуємо про професійне зростання Соф’ю Нестеренко, експертку в галузі сільського господарства та харчової промисловості. Соф’я має досвід роботи в системі зберігання та післяжнивної обробки зерна й продуктів його переробки
Соф’є, з чого розпочався Ваш шлях у галузь сільського господарства?
Напевно, мені пощастило: отримавши освіту в ОНАХТ (Одеська національна академія харчових технологій), ще не маючи досвіду, але з чітким розумінням та рішучістю, я успішно пройшла співбесіду та розпочала кар’єрний шлях з посади держінспектора в Державній хлібній інспекції. Спочатку як молодому спеціалісту мені дали один агрокомплекс, але вже через три місяці мій керівник побачив результати роботи, нові ідеї, нові підходи – й додав ще три пункти. І це стало викликом для мене.
У чому був сенс щось змінювати, адже більшість агропідприємств і без того працювала ще з років СРСР?
Ми бачимо, що життя не стоїть на місці. Фермери вже не «сіють усе підряд», а чітко орієнтуються на потреби ринку, на можливості експорту; новим є підхід до техніки й обладнання, на перших місцях – автоматизація та енергозбереження. Технології вихоплюються вперед та вже керують процесами, так впроваджуються агроплатформи типу Cropio, OneSoil, Agroonline, які дозволяють віддалено керувати, GPS-навігатори в техніці, дрони для аналізу посівів, датчики в ґрунті. Змінилися ринок і логістика, тепер більшість фермерів не продають «з поля», а вирощують під конкретного покупця – контрактне виробництво. Експортна сертифікація (НАССР, ISO, EN, Organic, GlobalG.A.P.) несе зміни, тому, щоби продовжувати працювати, треба удосконалювати підприємства, акредитовувати виробничо-технологічні лабораторії, переходити на міжнародні стандарти, підлаштовуватись під покупця.
Наскільки складними виявилися ці зміни для агропідприємств у той час?
Перші кроки робити завжди важко – напевно, як у кожній справі. Перше – це потрібно зрозуміти та донести до всього підприємства, до кожного робітника, що можливо працювати по-іншому; встановити модульні мінізаводи, лінії з виробництва олії, круп, комбікормів тощо. Щодо впровадження міжнародних стандартів якості та безпеки – це відкриває двері до експортних ринків, більшої кількості трейдерів, підвищення ціни зерна. Ідей та проєктів була велика кількість, маленькими кроками почались модернізації.
Наскільки успішними були ці проєкти?
Перш за все почали з виробничо-технологічних лабораторій: це серце підприємства! А ще – з навчання персоналу, ще – курси підвищення кваліфікації, ISO, НАССР, внутрішній аудит, сертифікація лаборантів у профільних закладах (ОНАХТ, УкрНДІ), практичні тренінги від виробників обладнання (Infratec, Perten), цифровізація лабораторії, оновили матеріально-технічну базу. Це привело до точності вимірювання показників якості зерна; стабільна якість – стабільний результат!
Скільки часу Ви віддавали роботі?
Було по-різному, мій робочий день – 8 годин, але… коли ти натхнена на працю, коли переносиш з паперу свої ідеї та проєкти на практику, часу не існує.
Якими є Ваші плани на майбутнє?
Наразі роблю еволюцію дипломів до системи США та працевлаштовуюсь за професією в США. Сфера сільського господарства – це стратегічна галузь. США є одним з лідерів у впровадженні систем НАССР, GMP, GlobalG.A.P. та інших стандартів безпеки харчових продуктів у сільськогосподарському виробництві. Це буде новою сторінкою мого життя.
